Ми завжди маємо бути готовими до спокус

Лист старця Євменія до Антоніса Савридакіса

…Обравши з Божої милості вузький і тернистий шлях, ми завжди маємо бути готовими до спокус від диявола та його знаряддя.

Отож нам слід остерігатися зневаги та байдужості, щоб нас не пожер гарчачий лев — сатана.

Однак, навіть якщо ми, люди, трохи зійдемо зі шляху — з нами завжди люблячий Господь, який хоче, щоб усі ми спаслися та прийшли до пізнання істини, а тому відразу ж простягає нам руку допомоги.

Коли б ми не звернулися до Нього, Він відразу ж приходить до нас на допомогу. Але ми повинні прагнути, наскільки це можливо, до святого смирення, бо смирення — це ворота небес.

Бог ніколи не дозволяє впасти істинно смиренним.

Істинно смиренна людина бачить усіх людей святими в небесному колі престолу Божого, а себе — нижчою за всі земні споруди, як найгрішнішу й останню.

Істинно смиренний схиляє свою голову до ніг інших, тому ми повинні всіма силами, протягом усього нашого життя докладати зусиль і благати нашого розіп’ятого Іісуса, який є найвищим смиренням, дарувати й нам святе смирення.

Усіма силами, з допомогою Господа нашого, ми повинні намагатися не звинувачувати й не засуджувати, не наклепувати, не докоряти та не відвертатися від жодної людини на землі, навіть якщо ми бачимо, що вона відкрито грішить.

Ми можемо лише допомагати їй, наскільки це дозволяють наші сили.

Що ж стосується диявольських фантазій і видінь — ми повинні тікати від них, як від смертоносних і отруйних змій, бо цей ворог дуже злісний і підступний і часто обманює нас без нашого відома.

Тому ми повинні повністю відкинути їх, віддавши все на волю Божу.

Ми не маємо здатності відрізняти добро від зла, а до того ж не гідні й бачити добро, і тому, не знаючи того, віддаляємося від нього все далі й далі.

З Божою допомогою ми можемо уникнути першопричин [цього зла], і Господь по Своїй милості простягне нам руку допомоги…

Все, що добре, належить Христу — нам же не належить нічого, крім наших гріхів.

Будемо ж молитися за наших братів-християн, які трудилися і для нас, щоб Христос засяяв над нами і вкрив нас; амінь…

З любов’ю во Христі

ваш смиренний брат

грішник Софроній*, останній із усіх людей на землі.

Радійте й моліться за мене, щоб Христос помилував і пробачив мене; амінь.

* Софроній — ім’я, яке старець отримав, прийнявши чернечий постриг.

Уривок із книги Антоніоса Сарідакіса «Святий старець Євменій — лагідний і смиренний серцем»