Дітям. Прозріти для добра
В одній школі перестав ходити на заняття хлопчик. Тиждень не ходить, два…
Телефону Левчик не мав, і однокласники, за порадою вчительки, вирішили сходити до нього додому.
Двері відчинила мама Лева. Обличчя її було дуже сумне.
Хлопці привіталися та несміливо запитали;
— Чому Левчик не ходить до школи? Мама сумно відповіла:
— Він більше не вчитиметься з вами. Йому зробили операцію. Невдало. Левчик осліп і сам ходити не може.
Хлопці помовчали, перезирнулись, і тут хтось із них запропонував:
— А ми його по черзі до школи водитимемо.
— І додому проводжатимемо.
— І уроки допоможемо робити, — перебивали один одного та щебетали однокласники.
У мами на очі навернулися сльози. Вона провела друзів до кімнати. Трохи згодом, обмацавши шлях рукою, до них вийшов Левчик із пов’язкою на очах.
Хлопці завмерли. Тільки тепер вони по-справжньому зрозуміли, яке нещастя сталося з їхнім другом. Левчик ледь проговорив:
— Здрастуйте.
І тут з усіх боків посипалося:
— Я завтра зайду за тобою та проведу до школи.
— А я розповім, що ми проходили з алгебри.
— А я з історії.
Левчик не знав, кого слухати, й тільки розгублено хитав головою. По обличчю мами градом котилися сльози.
Після відходу хлопці склали план — хто колись заходить, хто якісь предмети пояснює, хто гулятиме з Левчиком і водитиме його до школи.
У школі хлопчик, який сидів із Левчиком за однією партою, тихенько розповідав йому під час уроку те, що вчитель пише на дошці.
А як завмирав клас, коли Лев відповідав! Як усі раділи його п’ятіркам, навіть більше, ніж своїм!
Вчився Левчик чудово. Найкраще вчитися почав і весь клас. Для того, щоб пояснити урок другові, який потрапив у біду, потрібно багато знати. І хлопці намагалися.
Мало того, взимку вони почали водити Левчика на ковзанку. Хлопчик дуже любив класичну музику, і однокласники ходили з ним на симфонічні концерти.
Школу Левчик закінчив із золотою медаллю, потім вступив до інституту. І там знайшлися друзі, які стали його очима.
Після інституту Лев продовжував навчатися і, зрештою, став всесвітньо відомим математиком, академіком Понтрягіним.
Не злічити людей, які прозріли для добра.
Б. Ганаго
