Види спокус
Існує шість видів спокус: спокуси, що приходять зверху, знизу, спереду, ззаду, ліворуч та праворуч. Про останній вид спокус я розповім наприкінці цієї розмови.
Спокуса зверху
Спокуса, що приходить зверху, – це коли ти хочеш дізнатися більше, ніж можеш зрозуміти, тобто прагнеш знати більше, ніж тобі дано.
Спокуса, що приходить зверху, – це коли ти хочеш дізнатися більше, ніж можеш зрозуміти, тобто прагнеш знати більше, ніж тобі дано.
Подібна спокуса трапилася якось із блаженним Августином, але ангел напоумив його. Блаженний хотів написати книгу про Святу Трійцю, яку ще ніхто не писав! І ось одного разу, думаючи про те, він прийшов на берег моря і побачив, як маленька дитина долоньками черпає воду з моря та виливає її в піщану ямку.
– Що ти робиш?
– Хочу перелити море у цю ямку.
– Чудово! І як ти збираєшся це зробити?
–А як ти хочеш зібрати у своєму розумі Бога, Який створив моря?
Отже, спокуса, що приходить згори, полягає в тому, що ти хочеш зрозуміти й дізнатися більше, ніж тобі дано.
Спокуса знизу
Спокуса, що приходить знизу, – це коли ти не робиш того, що від тебе вимагається.
У спокусі, що приходить знизу, ти сидиш, як дурень, на землі й навіть не думаєш змахнути своїми «крилами». Вони даровані тобі, але ти ними не користуєшся. Недостатньо лише мати «крила», треба ще й використовувати їх. Спокуса, що приходить знизу, – це коли ти нічого не робиш.
Спокуса, що приходить знизу, – це коли ти нічого не робиш.
Спокуса, що приходить ззаду
Спокуса, що приходить ззаду, – це спогади з минулого: ти шкодуєш про якісь події та воскрешаєш їх у своїй свідомості.
Спокуса, що приходить ззаду, – це спогади з минулого: ти шкодуєш про якісь події та воскрешаєш їх у своїй свідомості.
Але вони не такі небезпечні, як спокуси, що приходять спереду, – спокуси, які перебувають перед твоїми очима. Ти бачиш їх, думаєш, що це справжнє життя, але життя в них ніколи не буває. Однак тобі не терпиться створити собі нову особистість, і ти копіюєш їх…
Спокуса, що приходить праворуч
На кінець розмови я залишив спокусу, що приходить праворуч, – найнебезпечніша.
Ось ти, як тобі здається, ведеш хороше духовне життя та думаєш, що воно правильне. А насправді твоє духовне життя неправильне.
…тобі здається, ведеш хороше духовне життя та думаєш, що воно правильне. А насправді твоє духовне життя неправильне.
Розповім одну історію.
Я був ченцем у монастирі Сихастрія й допомагав одному братові. Потім мене висвятили у сан священника.
І ось одного разу, коли потрібно було виконати один особливий послух, я прийшов у цей монастир. Я спитав у ігумена:
– Як там наш брат N.?
– О, батюшка, – каже настоятель, – він прийняв постриг і став дуже добрим ченцем. Нині він архондаричний у монастирі. Проте він має одну слабкість. Отче, коли він стає на молитву, його з місця не зрушиш. Навіть якщо битимеш у дзвін. І що б ти не робив, все марно… А він же архондаричний! Він віддаляється у свою келію та замикається на ключ. У вікно видно, як він стоїть на колінах, занурений у молитви.
Приходять паломники, а ігумен не знає, що їм запропонувати поїсти. Немає приготованих для них кімнат… Брат архондаричний не йде, бо ще не скінчив своїх молитов. Як вам усе це?
Проблема була вирішена іншим ченцем: він розбив вікно, вліз у келію того брата й кілька разів ударив його по щоці. Потім цей чернець прийшов до мене та запитав, чи правильно він вчинив. І, знаєш, я сказав йому, що він вчинив правильно!
Думаю, що те, що сталося з архондаричним, було спокусою.
Дорогі мої, нікого не бентежіть своїм духовним діянням. Адже ми маємо жити в гармонії.
…нікого не бентежіть своїм духовним діянням. Адже ми маємо жити в гармонії.
Якби мене попросили описати одним словом культурне суспільство, я сказав би так:
– Гармонія!
Більше того, якби мене попросили висловити одним словом значення Святого Письма протягом стількох сотень років і після стількох дискусій, я б відповів:
– Гармонія!
Архімандрит Арсеній (Папачок)
