Як вистояти в апокаліптичні часи
Ми повинні виконувати свій обов’язок і мати надію на Бога.
Ніколи не будемо впадати у відчай, будемо справедливими та мудрими, ніколи не будемо робити зла в своєму житті, й те добро, яке нам під силу, нехай не пройде повз нас.
Прислів’я каже: «Роби добро, не вимагай нагород, і воно повернеться тобі сторицею!».
В Апокаліпсисі говориться, що настане день, коли Бог пошле чотирьох ангелів, які візьмуть чотири кути землі та перекриють вітри.
На землі буде така ядуха, що люди не зможуть нормально зітхнути, й від того хулитимуть ім’я Боже. Вони божеволітимуть і не знатимуть, що робити. Але тих, хто будуть сповідниками і залишаться вірними Богу, не здолає ця спокуса.
Хтось скаже: Як це станеться?
Але для всемогутності Бога немає нічого неможливого. Для Нього все можливе.
Як Бог сорок років живив євреїв манною небесною в пустелі, близько мільйона людей? І не тільки живив їх манною небесною, але ще була хмара, яка їх покривала, бо вони жили в наметах, і в них не було ні дерев, ні якоїсь іншої втіхи.
Подібне відбуватиметься і за часів антихриста, буде багато випробувань. Про це написано у Святому Письмі, й це неодмінно станеться.
Сьогодні відступ розвивається дуже швидко. Але ми сподіваємося на всемогутність Божу, що Бог нас не залишить, що ми не втратимо нашу віру та нашу любов до Бога.
Віра і любов — це те, на що чекає від нас Бог.
Сьогодні відступ розвивається дуже швидко. Але ми сподіваємося на всемогутність Божу, що Бог нас не залишить, що ми не втратимо нашу віру та нашу любов до Бога.
В Апокаліпсисі ясно говориться, що в останні часи будуть такі мученики, які будуть більшими, ніж мученики перших часів.
Це тому, що тоді сили темряви візьмуть кермо правління в свої руки, вони не будуть рахуватися ні з ким, вони будуть робити те, що хочуть, вони перевернуть все догори дригом. І тоді настане кінець.
Коли наш Господь сказав Своїм учням на Оливній горі про знамення часів, вони запитали Його: «Учителю, коли все це буде?».
Спаситель відповів: «Ні ангели Божі не знають, ні Я, але тільки Отець Мій Небесний», і додав: «Небо й земля минуть, а слова Моя не минуть». Тобто те, що Я сказав – все здійсниться. Все, про що говорить Апокаліпсис, це станеться.
Ми зможемо встояти лише, якщо матимемо віру та любов.
Ми зможемо встояти лише, якщо матимемо віру та любов.
Господь казав, що є дві великі заповіді Закону та пророків. Це не тому, що існують великі та малі заповіді, бо всі заповіді великі. Проте основоположних заповідей дві.
Перша й велика заповідь: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім твоїм розумом, і всією міццю твоєю».
І друга заповідь: «Полюби ближнього свого як сам себе».
Саме так: віра та любов. Коли ми маємо віру та любов, то маємо все.
З цього починається абсолютно все: з того, щоб мати любов між нами й повну довіру до Христа і Богородиці, щоб просити їх день і ніч допомогти нам упокоритися та знайти себе.
Нам треба зберігати послух, терпіння, виконувати наші духовні обов’язки, проводити наші храмові служби та не залишати нашу молитву. Це незмінне правило. І сподіватися на Бога, щоб ми ніколи не засмучувалися.
Будемо закликати Господа, проситимемо Його. Чого ми маємо просити? Нашого спасіння.
Не думайте про себе високо: ми всі грішні люди. І все ж Господь бажає, щоб ми всі увійшли до Раю.
Не думайте про себе високо: ми всі грішні люди.
Господь завжди з віруючими, з християнами – не з кимось іншим, а з християнами. Тому Господь зберігає двох Своїх пророків Еноха та Іллю, тому що, коли всіх людей введуть в оману, вони повстануть і з’являться та поставлять усе на свої місця.
Хоча про християн ніхто не говоритиме, але саме вони поставлять все на свої місця. Тому що Бог має Промисл про християн. І на це вся наша надія.
Архімандрит Парфеній, ігумен Афонського монастиря Святого Павла
