День пам’яті мученика Євстафія Мцхетського
29 липня/11 серпня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Євстафія Мцхетського, Тіфлісського.
Святий Євстафій народився в родині перських жерців-вогнепоклонників, і його назвали Бгробандавом.
Батько та брати схиляли його стати жерцем зороастрійського культу, але їхні зусилля залишилися марними.
Коли в Грузії царював Гурам Куропалат (575–600), Бгробандав у 30 років покинув перське поселення Арбукеті, що розташовувалося поблизу міста Ганракілі, і прибув у древню столицю Грузії Мцхету.
Щоб заробити на прожиття, Святий займався чоботарством. Він часто приходив на Богослужіння в Мцхетський собор, де його душа сповнювалася невимовною радістю.
Архідиякон Самуїл навчив Бгробандава істин християнської віри. Через деякий час Самуїл став католикосом і хрестив новонаверненого з іменем Євстафій.
Святий одружився з християнкою і жив благочестиво та доброчесно.
Перси, що жили в Мцхеті, переконували Євстафія повернутися до їхньої віри. Коли ж вони не досягнули в цьому успіху, то добилися, щоб перський голова міста послав святого в Тбілісі до Арванд-Губнабу. Той був сатрапом (намісником) перського шаха Хозроя Нуширвана.
Крім Євстафія на суд до Арванд-Губнабу потрапили перси Губнак, Багдад, Панагузнас, Перозав, Зармі і Стефан, які також увірували в Господа Іісуса Христа.
Проте Багдад і Панагузнас злякалися смерті та зреклися Істинного Бога. Євстафій же з іншими сповідниками провів у в’язниці шість місяців. Потім за клопотанням католикоса та грузинської знаті ув’язнених звільнили.
Через три роки новим намісником перського шаха в Грузії (Тбілісі) став Бежан-Бузміл. Йому донесли на угодника Божого, і він наказав привести його до себе.
Сатрап почав вимагати, щоб Євстафій зрікся Христа й повернувся до ідолопоклонства. У відповідь Мученик сказав, що цього ніколи не буде, що сонце, місяць і зірки — не боги. Він сказав, що Господь створив їх для освітлення дня та ночі, що вогонь — не божество, бо сама ж людина його запалює та гасить.
Після цього сатрап засудив Євстафія до страти. Перед смертю Святий став на коліна та помолився Богу. Він просив Господа, щоб його тіло було по-християнськи поховане в Мцхеті.
Тоді пролунав Голос, який сповістив Мученику, що він нічим не буде менший від попередніх мучеників і з тілом його буде так, як він просить.
29 липня 589 року угодника Божого обезголовили. Його тіло вночі викинули на поле. Християни забрали його та привезли в Мцхету. Там із великими почестями католикос Самуїл IV поклав тіло Святого під престолом собору Свєтіцховелі. Тоді ж було встановлено святкувати пам’ять мученика в день його кончини.
Слава Богу вовіки. Амінь.
