День пам’яті священномученика Мирона Кізицького
17/30 серпня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Мирона Кізицького, пресвітера.
Святий Мирон, який у священному сані служив Богу в Ахайї (давньогрецькій області, яка розташовувалася на півострові Пелопоннес), прийняв мученицьку кончину, коли Римською імперією правив нечестивий Декій (249–251).
Він належав до знатного й багатого роду, вирізнявся лагідною вдачею, любов’ю до Бога та людей.
Одного разу, коли християни зібралися в храмі в день свята Різдва Христового, у храм увійшов жорстокий ігемон Антипатр, щоб схопити й піддати їх мукам.
Тоді святий Мирон став на захист своєї пастви й докорив ігемону.
За це його схопили й почали жорстоко катувати. Мученика повішали на дереві й стругали залізним гребенем, палили вогнем, а потім кинули в розжарену піч, із якої виривалося страшне полум’я.
Полум’я з печі попалило 150 слуг ігемона, які перебували поблизу, а сам Мирон стояв неушкодженим посеред печі та славив Господа. При цьому поряд зі Святим перебували Ангели, які охолоджували піч.
Коли Мученик вийшов із печі, Антипатр почав змушувати його до поклоніння ідолам.
Мирон відмовився виконати нечестивий наказ.
Тоді за наказом ігемона зі шкіри Святого почали зрізати ремені. Після того Мученика знову стругали залізними кігтями, а потім кинули на поживу звірам, але звірі не зашкодили йому.
Охоплений гнівом і люттю ігемон позбавив себе життя.
Мученика Христового відвели в місто Кізік (стародавнє місто в малоазійській області Мізія на південному узбережжі Мармурового моря; руїни Кізика розташовувалися в околицях міста Бандирма) й обезголовили.
Кончина Святого настала близько 250 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.
