Чому, коли просите, не отримуєте
Чому Божі обранці переважно народжуються у людей похилого віку батьків? Так, наприклад, народилися Пресвята Діва, Іоанн Предтеча, Самуїл, «вимолений» у Бога та інші праведники.
Тому що народжуються вони не як плід сили людської та не в порядку природному, а з Божої милості.
Люди можуть глибоко цінувати дари Божої милості тоді, коли вже немає іншої надії отримати бажане.
Люди можуть глибоко цінувати дари Божої милості тоді, коли вже немає іншої надії отримати бажане.
І це однаково вірно як у цьому випадку, так і у всьому житті людському. Так, якщо ми боремося, але не можемо звільнитися від гріха, страждаємо від цього, терпляче молимося та визнаємо своє безсилля, тільки тоді зуміємо по-справжньому просити милості й допомоги і зуміємо оцінити їх.
Праведники так завжди й моляться, але й нам треба молитися так само — з надією на милість, бо «коли помножився гріх, почала перевищувати благодать»1(Рим. 5:20).
Молитву праведників, що так моляться, Господь чує; і якщо не дасть того, що просять, наприклад народження дитини, то інакше відкриє їм, що їхня молитва почута.
Іноді Господь дає те, що просять, але не зовсім так, як очікував той, хто молиться. Звичайно, Господь дає тільки корисне: «Просите та не отримуєте, бо не на добро просите».
Іноді Господь дає те, що просять, але не зовсім так, як очікував той, хто молиться.
Однак буває, що і просимо старанно, і предмет прохання ніби добрий, а все ж таки не отримуємо того, про що просимо. Але це не означає, що Господь нас не чує.
Іноді Він несподівано відкриває нам, що наша молитва була прийнята з милістю. Так, не одержавши того, що просили, але продовживши старанну молитву, ми набуваємо терпіння, смирення та внутрішньої стійкості.
…не одержавши того, що просили, але продовживши старанну молитву, ми набуваємо терпіння, смирення та внутрішньої стійкості.
І нам раптом стає ясно, що саме цього нам бракувало.
Не виконавши нашого прохання, але дарувавши нам нові духовні дари, Господь відкриває нашій свідомості Свою промислительну турботу про нас. Так через молитву ми отримуємо духовне благо.
Не виконавши нашого прохання, але дарувавши нам нові духовні дари, Господь відкриває нашій свідомості Свою промислительну турботу про нас.
Однак Господь не одразу виконує наші прохання та не відразу нагороджує молитовний подвиг, щоб ми вміли цінувати дари Божої милості.
Господь не одразу виконує наші прохання та не відразу нагороджує молитовний подвиг, щоб ми вміли цінувати дари Божої милості.
Тож молитимемося й триматимемо в серці таку думку: якщо це мені на користь, дай мені, Господи, а якщо не на користь — не давай.
Митрополит Антоній (Храповицький)
