День пам’яті преподобного Дорофея Єгипетського
16/29 вересня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Дорофея Єгипетського, пустельника.
Святий Дорофей народився в Фіваїді[1] та 60 років провів у Скитській пустелі, поблизу Александрії, на західному боці річки Ніла.
Спогади про Преподобного залишив Палладій, єпископ Єленопольський, автор «Лавсаїка», що в юності подвизався під його керівництвом.
Угодник Божий віддавався аскетичним подвигам і жив час у праці та молитві. Після звершення молитов опівдні в сильну спеку він збирав камені на березі моря та будував келії для інших пустельників.
На запитання Палладія, для чого він у старості мучить своє тіло на лютій спеці. Святий відповів, що для того, щоб воно його мучило, він мусить мучити його.
Уночі Дорофей плів корзини, за які отримував усе необхідне для життя. Лише один раз на добу він вживав в їжу хліб і пустельні трави та пив трохи води. Спати святий ніколи не лягав. Іноді він дрімав за роботою або під час їди.
Одного разу учні почали вмовляти Дорофея трохи поспати на рогожі. На це він відповів: «Якщо ви коли-небудь умовите заснути Ангела, то вмовите й мене».
Якось Святий послав Палладія до колодязя принести води. Палладій побачив у колодязі змію, поспішно повернувся до свого наставника та розповів, що вони всі помруть, бо вода тепер отруєна.
Дорофей сам вирушив до колодязя, зачерпнув води, перехрестив її та випив. При цьому він сказав: «Де хрест, там бісівська сила зовсім не шкодить».
Угодник Божий відійшов до Господа в похилих роках. Його кончина настала наприкінці IV сторіччя за правління римського імператора Феодосія Великого (379–395).
Слава Богу вовіки. Амінь.
[1]- Історична область у Верхньому Єгипті; термін походить від грецької назви столиці діоцезу, міста Фіви.