День пам’яті благовірної княгині Анни (Євфросинії) Кашинської
2/15 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять благовірної княгині Анни (в чернецтві Євфросинії) Кашинської, Тверської, схимонахині.
Свята благовірна велика княгиня Анна – дочка Ростовського князя Димитрія Борисовича, правнучка святого благовірного князя Василя Ростовського, який прийняв мученицьку смерть за відмову зрадити святу Православну віру.
Побратимом діда благовірної Анни був святий Петро, Ординський царевич, хрещений татарин, канонізований Руською Православною Церквою.
У 1294 році благовірна княжна Анна одружилася з князем Михайлом Тверським. Багато скорбот випало на долю святої Анни.
У 1294 році помер її батько. У 1296 році згорів вщент великокнязівський терем із усім майном. Незабаром після того дуже захворів молодий князь. У дитинстві помер первісток великокняжого подружжя – дочка Феодора. У 1317 році почалася трагічна боротьба з князем Юрієм Московським. У 1318 році благовірна княгиня попрощалася назавжди зі своїм чоловіком, що поїхав в Орду, де його по-звірячому закатували.
У 1325 її старший син, Димитрій Грозні Очі, зустрівши в Орді князя Юрія Московського – винуватця смерті батька, вбив його. За те хан стратив його.
Через рік жителі Твері перебили всіх татар на чолі з двоюрідним братом хана Узбека. Після того стихійного повстання вся тверська земля була спустошена вогнем та мечем, жителі винищені чи викрадені в полон. Такого погрому Тверське князівство ніколи не зазнавало.
У 1339 році в Орді загинув її другий син Олександр і онук Феодор: їм відрубали голови, а їхні тіла роздробили на суглоби.
Благовірна велика княгиня приготувалася до чернецтва всім своїм попереднім життям. Після смерті чоловіка випробування йшли одне за одним і, здавалося, їх неможливо пережити, не віддавшись відчаю, проте Анна знесла все.
«У жіночому єстві чоловічу міць мала ти…» – так вихваляє Церква святу Анну Кашинську за її душевну стійкість.
Невдовзі після мученицької смерті сина та онука Анна прийняла чернецтво в Твері. Потім на прохання молодшого сина Василя вона перебралася до спеціально збудованого для неї монастиря.
Там вона й померла в 1368 році в схимі, тіло її було поховано в Успенському монастирському храмі.
Ім’я благовірної княгині Анни з часом було забуте до того, що до гробниці її ставилися нешанобливо. , тоді прокинулося в жителях міста Кашина особливе благоговіння до своєї небесної покровительки, яка невидимо захищала їх від ворогів.
Однак, у 1611 році Свята з’явилася благочестивому клірику. Тоді в церкві паламарем служив Герасим, який був тяжко хворий.
Одного разу вночі йому з’явилася Анна Кашинська, зцілила його і сказала: «І чому гріб мій ні в що ставите і мене зневажаєте? І доки бути мені від вас потоптаною ногами?»
Анна Кашинська наказала Герасимові розповісти про своє з’явлення настоятелю храму та запалити свічку перед її гробом біля Нерукотворного Образу Спасителя.
Після того біля місця поховання Анни Кашинської почали відбуватися численні чудеса та зцілення (до прославлення Святої було записано сорок одне диво).
Чутка про чудеса від мощей благовірної княгині Анни дійшов до благочестивого царя Олексія Михайловича та святійшого патріарха Никона. Тоді на Московському Соборі 1649 було постановлено відкрити мощі княгині Анни.
Перенесення мощей благовірної Анни Кашинської відбулося 12 червня 1650 року. За всю історію Руської Церкви до наших днів жодна свята не удостоїлася таких бучних та пишних урочистостей.
Однак незабаром Свята благовірна Анна Кашинська несподівано стає символом розкольників, і патріарх Іоаким у 1677 році знищує канонізацію святої, забороняє поклоніння святим мощам Анни Кашинської.
Ця надзвичайна подія – єдина в історії Руської Православної Церкви. Хоча церковна розвінчаність благовірної княгині Анни тривала 230 років, вдячна народна пам’ять зберігала міцну віру в заступництво перед Господом своєї небесної покровительки.
Перед одруженням, на службу, перед постригом, перед початком навчальних занять, перед якимось серйозним рішенням, не кажучи вже про всілякі біди, хвороби й скорботи, віряни йшли помолитися до гробу благовірної княгині Анни.
У 1908 році шанування святої княгині було відновлено. І вже у 1909 році в місті Грозному в області Тверського козацтва виникла жіноча громада на честь святої благовірної княгині Анни Кашинської.
У 1910 році був освячений храм на честь святої Анни Кашинської в Петербурзі. У тривожні роки війни та революції образ благовірної княгині Анни став православним людям навіть ближчим і зрозумілішим.
Згадувалося, що благовірна Анна теж проводжавши чоловіка та синів у ту небезпечну невідомість, звідки часто не повертаються, ховала й оплакувала їх, теж змушена була тікати й ховатися, тоді як вороги громили і палили її землю.
Слава Богу вовіки. Амінь.
