Перенесення мощей свт. Николая з Мир Лікійських у місто Бар
22 травня Православна Церква згадує Перенесення мощей святителя та чудотворця Николая з Мир Лікійських до італійського міста Бар (сучасна назва Барі).
Ця подія сталася у 1087 р., коли купці італійського міста перевезли мощі з Мир Лікійських у своє місто.
Як свідчать древні джерела, у ХІ столітті грецька імперія переживала лихоліття. Турки спустошували її володіння в Малій Азії. Вони розоряли міста та села, вбивали мешканців і супроводжували свої жорстокості наругою над святими храмами, мощами, іконами та книгами. Місто Мири та вся Лікія також були зруйновані.
Руїни храму з гробницею святителя були занедбані та охоронялися лише кількома благочестивими ченцями. Мусульмани планували знищити мощі святителя Миколая, якого глибоко шанував увесь християнськийм світ.
У 792 р. халіф Аарон Аль Рашид послав начальника флоту Хумейда розграбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумейд вирушив у Мири Лікійські з наміром зламати гробницю святителя Николая. Проте за Божим провидінням, замість неї він зламав іншу, що стояла поряд із гробницею Святителя. Щойно святотатці встигли це зробити, як на морі зчинилася страшна буря і майже всі судна були розбиті.
У 1087 р. городяни міста Бар, що розташовувався на березі Адріатичного моря, зрозуміли, що склалися гарні обставини для того, щоб спасти велику святиню, а разом із тим заполучити її для себе.
Вони негайно спорядили три кораблі та відправили їх за мощами. Щоб приховати мету своєї подорожі, кораблі навантажили пшеницею, а на шляху отримали звістку, що венеціанські купці також мають намір вирушити в Мири для перенесення мощей святого до Венеції.
Досягши берегів Лікії, вони проникли до церкви та розбили церковний помост, під яким стояла гробниця з мощами. У цій справі особливою старанністю відрізнявся юнак Матвій, який бажав якнайшвидше виявити мощі Святителя. У нетерпінні він розбив кришку, і барійці побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром.
Італійці вийняли з переповненого миром саркофагу мощі Святителя. Це сталося 20 квітня 1087 року.
Через відсутність ковчега пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг і у супроводі барійців переніс їх на корабель.
Спочатку барійцям допомагав плисти додому попутний вітер, але наступного дня вітер змінився і повернув корабель до міста Патари, батьківщини святителя Николая.
Перелякані барійці почали побоюватися, чи це дійсно мощі святителя Николая, чи може вони прогнівали його своїм сміливим вчинком.
І тільки коли п’ятеро з них зізналися, що взяли собі частку мощей святого Угодника, море заспокоїлося, і повіяв сприятливий вітер.
8 травня кораблі припливли до Бару, і незабаром радісна звістка облетіла все місто. Великій святині було влаштовано урочисту зустріч за участю численного духовенства та всього населення.
Наступного дня, 9 травня, мощі святителя Николая були урочисто перенесені до церкви святого Стефана, що була неподалік моря. Урочисте перенесення мощей Николая Угодника до церкви святого Стефана в Барі супроводжувалося численними зціленнями хворих.
Через два роки було закінчено та освячено нижню частину (крипту) нового храму на честь святого Николая, що була споруджена спеціально для зберігання його мощей, куди вони й були урочисто перенесені.
З початку свято перенесення мощей святителя Миколая відзначалося лише мешканцями італійського міста Барі. В інших країнах християнського Сходу та Заходу воно не було прийняте, незважаючи на те, що про перенесення мощей було відомо.
Служба Святителю, що звершується в день перенесення його мощей із Мир Лікійських в Барград – 9/22 травня – складена в 1097 православним ченцем Печерської обителі Григорієм і митрополитом Єфремом.
Дивним способом збережені мощі святителя Николая йі тепер є невичерпним джерелом милостей і щедрот роду людському.
