Свято П’ятидесятниці, День Святої Трійці

Бог відкрив Себе людям

Свято Святої Трійці, яке ще називають П’ятидесятницею, вшановує зішестя Святого Духа на апостолів у п’ятдесятий день після воскресіння Христа. Зішесттям Святого Духа стверджується у світі християнська віра та починає своє буття Церква Христова.

Без благодаті Божої неможливе духовне життя. Ця таємнича сила оновлює та преображає весь внутрішній світ християнина. Усе найвище та найцінніше, що кожен лише може бажати, – подає йому Дух Святий.

Без благодаті Божої неможливе духовне життя. Ця таємнича сила оновлює та преображає весь внутрішній світ християнина. Усе найвище та найцінніше, що кожен лише може бажати, – подає йому Дух Святий.

Ось чому свято Святої Трійці так урочисто й радісно зустрічається християнами.

Бог поступово відкривав Себе людям: у старозавітні часи люди знали тільки про Бога-Отця, з часу народження Спасителя люди дізналися про Його Єдинородного Сина, у день зішесття Святого Духа люди дізналися про буття третьої Іпостасі Пресвятої Трійці й так навчилися вірити та прославляти Бога: Отця, і Сина, і Святого Духа – Трійцю Єдиносущну та нероздільну.

Сходження Святого Духа

Зішестя Святого Духа на апостолів у день П’ятидесятниці описане Євангелістом Лукою в початкових розділах його книги “Діянь святих апостолів”. Богові догідно було зробити цю подію поворотним пунктом у світовій історії.

П’ятидесятниця – тобто п’ятдесятий день після свята Пасхи – було одним із трьох великих старозавітних свят. Це свято вшановувало прийняття Синайського законодавства у часи пророка Мойсея. За півтори тисячі років до Різдва Христового біля підніжжя Синайської гори єврейський народ, звільнений з Єгипту, вступив у союз із Богом. Євреї обіцяли слухатися Бога, а Господь обіцяв їм Своє благовоління.

Свято П’ятидесятниці співпадало із закінченням жнив і тому відзначалося з особливою радістю. Багато євреїв, які розсіялися по різних країнах великої Римської імперії, намагалися на це свято прибути в Єрусалим. Народившись в інших країнах, багато з них вже ледве розуміли свою рідну єврейську мову, проте прагнули дотримуватися національно-релігійних звичаїв і хоч зрідка здійснювати паломництва в Єрусалим.

Зішесття Святого Духа не було несподіваною подією для апостолів. Ще за кілька століть до народження Спасителя Господь Бог почав готувати людей до дня їхнього духовного відродження і пророкував вустами пророків: “І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське, щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом…Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити у заповідях Моїх і устави Мої будете дотримувати і виконувати. І будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом” ¹.

Готуючись повернутися до Свого Небесного Отця, Господь Іісус Христос перед розп’яттям присвячує Свою прощальну бесіду з апостолами майбутньому зішесттю Святого Духа. Господь пояснює учням, що Утішитель – Дух Святий – повинен незабаром прийти до них, щоб завершити справу людського спасіння. “І Я вблагаю Отця, – каже Господь апостолам, – й іншого Утішителя дасть вам, щоб був із вами повік, Духа істини… Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього та нагадає вам усе, що Я говорив вам… Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене” ².

Готуючись до прийняття Святого Духа після Вознесіння Господнього на Небо, учні Христові разом із Пресвятою Дівою Марією, з іншими віруючими (близько 120-ти чоловік) в день П’ятидесятниці знаходилися в Єрусалимі в так званій “Сионській світлиці”. Це було, ймовірно, в тій великій кімнаті, де незадовго до Своїх страждань Господь звершив Таємну вечерю.

Святий Дух – Обітниця Отця

Апостоли та всі, хто зібрався, чекали, коли Спаситель пошле їм “Обітницю Отця” і вони сповняться силою згори, хоча не знали, у чому власне полягатиме пришестя Духа Утішителя³.

Оскільки Господь Іісус Христос помер і воскрес у період старозавітної Пасхи, то свято старозавітної П’ятидесятниці доводилося того року на 50-й день після Його воскресіння.

І от, о дев’ятій годині ранку, коли народ зазвичай збирався в храм для жертвопринесення та молитви, несподівано над Сионською світлицею почули шум, неначе від бурхливого вітру.

Шум цей наповнив будинок, де знаходилися апостоли. І одночасно над головами апостолів з’явилася безліч вогненних язиків, які стали спускатися на кожного з них. Ці язики мали незвичайну властивість: вони світили, але не палили.

Але ще більш надзвичайними були ті духовні здібності, які ці таємничі язики дарували. Кожен, на кого цей язик спускався, відчував у собі великий прилив духовних сил і, одночасно, невимовну радість і натхнення. Він починав почувати себе ніби зовсім іншою людиною: умиротвореною, сповненою життя та палкої любові до Бога. Ці внутрішні зміни та нові невипробувані почуття апостоли стали виражати в радісних вигуках і в гучному славослов’ї Бога.

І тут виявилося, що вони говорили не своєю рідною арамейською, а якимось іншими, невідомими для них мовами. Так здійснилося над апостолами хрещення Духом Святим і вогнем, як було передбачено пророком Іоанном Хрестителем ⁴.

Між тим, шум, що нагадував бурхливий вітер, привернув увагу багатьох людей до апостольського будинку. Побачивши народ, який приходить з усіх сторін із молитвами хвали та прославлення Бога, апостоли вийшли на дах будинку.

Чуючи цей потік радісних молитов, люди, які зібралися біля їхнього будинку були вражені незрозумілим для них дивом: учні Христові, за походженням переважно галилеяни, люди на вигляд неосвічені, від яких і чекати не можна було знання іншої мови, окрім їхньої рідної, раптом почали говорити різними іноземними мовами. Тому яким би не був різноманітним натовп людей, що прибули в Єрусалим з різних країн, кожен чув свою рідну мову. Але знайшлися серед натовпу й циніки, які не посоромилися посміятися над натхненними проповідниками, кажучи, що апостоли вже вранці встигли напитися вина.

Насправді сила Духа Святого виявилася тоді, окрім інших внутрішніх благодатних змін, ще і в зовнішньому дарі немов саме для того, щоб апостоли змогли успішніше поширювати Євангеліє серед різних народів, не маючи потреби у вивченні іноземних мов.

Побачивши нерозуміння людей, апостол Петро виступив вперед і вимовив свою першу проповідь, у якій пояснив присутнім, що в дивному зішестті Святого Духа виконалося древнє пророцтво Іоїля, який говорив від Божого імені: “І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші й дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. І покажу знамення на небі й на землі… І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться” ⁵.

Апостол пояснив, що саме в такому зішестті Святого Духа мала звершитися справа людського спасіння. Щоб удостоїти людей благодаті Святого Духа, зазнав хресної смерті та воскрес із мертвих Месія – Господь Іісус Христос.

Щоб удостоїти людей благодаті Святого Духа, зазнав хресної смерті та воскрес із мертвих Месія – Господь Іісус Христос.

Короткою та простою була ця проповідь, але оскільки вустами Петра говорив Дух Святий, то ці слова проникли в серця слухачів. Багато хто з них розчулився серцем і запитав його: “Що нам робити, мужі-браття?” Петро ж сказав їм: “Покайтеся, і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Іісуса Христа для відпущення гріхів; і приймете дар Святого Духа” ⁶.

Багато з тих, хто увірував у Христа через слова апостола Петра, тут же всенародно покаялися у своїх гріхах, хрестилися. І до вечора того дня Церква Христова зросла з 120 до 3000 людей. Такою дивною подією почалося існування Церкви Христової – цієї благодатної спільноти вірян, в якій усі покликані спасати свої душі. Господь обіцяв, що Церква буде непереможною для воріт пекла (див. Мф. 16:18) до самого кінця існування світу!

Варто зауважити, що не випадково співпали того дня дві знаменні події – зішесття Святого Духа та єврейська П’ятидесятниця. Старозавітна П’ятидесятниця відзначала звільнення євреїв із єгипетського рабства та початок вільного життя в союзі з Богом.

Зішесття Святого Духа на віруючих в Іісуса Христа здійснило їхнє звільнення від влади диявола та стало початком нового, благодатного союзу з Богом у Його духовному Царстві.

Зішесття Святого Духа на віруючих в Іісуса Христа здійснило їхнє звільнення від влади диявола та стало початком нового, благодатного союзу з Богом у Його духовному Царстві.

Глибоко переживши наругу, смерть та воскресіння Господнє святі апостоли до дня П’ятидесятниці духовно змужніли, багато що усвідомили та дозріли для прийняття дарів Святого Духа. Тоді й зійшла на них повнота благодаті Божої, і вони перші скуштували духовні плоди спасительного подвигу Боголюдини.

Єпископ Олександр (Мілеант). Нотатки