День пам`яті мучениць Анни (Агнії) та Кирили (Кіприли)
18 липня/5 липня за старим стилем Православна Церква вшановує пам’ять мучениць Анни (Агнії) (304) та Кирили (Кіприли) (310).
Мучениця Агнія (Агнеса, Анна) Римська, діва, народилася в Римі від благочестивих батьків і виховувалася в християнській вірі.
У 13 років вона відмовила в заміжжі синові начальника області.Також вона не принесла жертву богині Весті, тоді її голою відправили до будинку блудниць.
Але Силою Божою в неї виросло таке довге волосся на голові, що покрило все її тіло як одяг.
У блудилищі її зустрів ангел Божий і вкрив таким блискучим сяйвом, що від того блиску нечестиві юнаки не могли дивитися на неї.
Коли Свята почала молитися, то побачила перед собою білий одяг, зітканий ангельськими руками.
Юнак, винуватець зла, увійшов до Агнії і хотів здійснити над нею насильство, але впав бездиханним, ангел Божий віддав його сатані.
На прохання отця юнака свята діва воскресила своєю молитвою померлого, який почав прославляти Бога.
Бачачи ті дива, 160 людей увірували в Христа, охрестилися, а згодом язичники відсікли голови їм і воскресленому юнакові.
Тоді мученицю Агнію нечестиві віддали на жорстокі тортури, після яких їй застромили в горло меч, від чого вона й віддала свій дух Господу.
Святу діву батьки поховали неподалік міста Риму, біля Номентанської дороги. Сталося це близько 304 року.
Незабаром, молячись біля труни Святої, постраждала від рук язичників її однолітка Емерентіана, яку поховали поблизу святої Агнії.
Через багато років дочка рівноапостольного Костянтина Великого, Костянтина, зцілилася від тяжкої хвороби на труні святої Агнії. Вона збудувала на подяку на тому місці церкву в ім’я Святої, а потім і дівочий монастир.
Мощі Святої й нині спочивають на колишньому місці, у храмі святої Агнії “за стінами” (Сант-Аньєзе-фуорі-ле-мура). Ії пам’ять Церква вшановує 21 січня та 5 липня.
Свята мучениця Кіпріла (Кирила) Киринейська, була родом із міста Кирина (Киринея, Кірена) у Лівії.
Вийшовши заміж, вона через два овдовіла та була вдовою 28 років. По молитві єпископа Феодора Свята отримала зцілення від постійного сильного головного болю.
Потім вона прислуговувала йому разом із іншими благочестивими жінками Арою та Лукією.
Після смерті священномученика Феодора у в’язниці трьох жінок схопили.
Представивши перед судом, Кіпріла відповіла відмовою на наказ принести нечестиву язичницьку жертву.
Тоді язичника вирішили змусити її кадити ідолам і вклали в руку Святої вугілля, що горіло разом із ладаном.
Кіпріла вигукнула: “Не буде жертвою те, що принесене не з власної волі!”
Воїни міцно тримали її доти, доки її рука не згоріла.
Після того вони підвісили Кіпріллу на стовпі та почали стругати її тіло залізними кігтями, причому з усіх ран текла кров, а з її сосків – молоко.
Так у стражданнях Мучениця віддала свій дух Господеві.
Дві її подруги з дозволу взяли тіло Кіпріли та з честю поховали його. Як тільки святе тіло віддали землі, з могили виступила роса, яка зцілювала різні недуги.
Незабаром стратили святих Лукію та Арою, які приєдналися до сонму доброчесних мучеників.
Слава Богу вовіки.
