Пам’ять мучениць Євдокії, Дарії, Дарії, Марії Пузовських

23 травня/5 червня Православна Церква вшановує пам’ять мучениць Євдокії (Шейкової), Дарії (Тімагіної), Дарії (Улибіної), Марії Пузовських 

Свята Євдокія (Євдокія Олександрівна Шейкова) народилася в 1856 році в селі Пузі Ардатовського повіту Нижньогородської губернії (нині село Суворово Дівеєвського району) в сім’ї селян. Коли померли батьки дівчинки, її вихованням займалася сім’я дядька, який був церковним старостою.

У дитинстві Євдокія побувала в Саровській в честь Успіння Пресвятої Богородиці чоловічій пустині, Серафимовому Дівеєвському в ім’я Святої Трійці та Серафимо-Понетаєвському жіночому монастирях.

У 20-річному віці вона перенесла важку хворобу, внаслідок чого залишилася паралізованою. Разом із послушницями-келійницями угодниця Божа створила подобу чернечої общини. Вона проводила суворе молитовне життя, любила церковні піснепіви, юродствувала Христа ради. Господь наділив подвижницю даром зцілення недугів і прозорливістю. Свята передбачила свою мученицьку кончину.

16 серпня 1919 року в Пузу в’їхав каральний загін. На Євдокію донесли, що вона переховувала дезертира й агітувала проти Червоної армії. В келію святої увірвалися солдати. Вони викидали та топтали ікони, знущалися над мученицею й били її.

На площу зігнали народ. Командир загону влаштував судилище, при цьому вимагав від людей, щоб вони проголосували за страту.
Вранці 18 серпня до подвижниці дозволили прийти священнику Василію Радугіну. Він причастив Євдокію та її келійниць Дарію Улибіну, Дарію Тімагіну і Марію (прізвище не відоме) Тіла й Крові Христових. Келійниці вирішили розділити мученицьку долю своєї наставниці.

Дарія Тімагіна народилася в кінці 70-х років ХІХ століття. В 15-річному віці вона почала відвідувати Євдокію Шейкову, що прославилася подвижництвом і чудесами.

Один із монахів Саровської пустині благословив Дарію стати келійницею Євдокії. Невіруючі батьки дівиці були проти цього і попередньо просватали її. Тоді свята втекла до своєї наставниці. Батьки прийшли за нею, побили її, забрали додому та просватали вдруге. Однак угодниця Божа все одно пішла до Євдокії, в якої провела в молитві, пості та праці 20 років.
Дарія Улибіна народилася в кінці 70-х років ХІХ століття. З 1916 року вона була келійницею Євдокії. Подвижниця відрізнялася смиренням і благочестям.
Свята Марія прийшла на смерть за годину і була спокійною, хоча знала, що її вб’ють.
Коли Євдокію везли на возі до місця страти на сільське кладовище, послушниці собою захищали її від ударів батогів.

Подвижниць розстріляли та поховали в спільній могилі. Упродовж всіх років безбожної радянської влади могилу мучениць шанували місцеві жителі.
Свідчення про мученицьку кончину святих Євдокії, Дарії, Дарії та Марії зібрала з благословення єпископа Печерського Варнави (Бєляєва) його келійниця Валентина Долганова.
Мучениці Христові прославлені Архієрейським ювілейним Собором РПЦ 2000 року. 5 червня 2001 року відбулося знайдення їхніх чесних мощей. Нині мощі святих почивають в Успенському храмі села Суворова.
Слава Богу вовіки. Амінь.