Поради священників щодо сімейних обов’язків

«І сказав Господь Бог: “Не добре бути чоловіку самотнім. Створю йому помічницю, подібну до нього» ¹

Чисто жіноча робота — тільки годувати немовля груддю

Протоиерей Максим Первозванский: “Дім— це загальний обов’язок чоловіка та дружини. Кожен із подружжя робить те, що може і повинен робити в хаті. На мій погляд, зовсім неправильним є класичний поділ, який прийшов до нас із індустріального ХХ сторіччя, згідно з яким чоловік заробляє гроші, а дружина стоїть на кухні.

Можливо, ситуація може бути виправдана тим, що чоловік віддалено від сім’ї змушений заробляти кошти на життя, а дружині випадають обов’язки, які просто фізично залишаються їй. Оскільки вона з дітьми, на ній і всі справи по господарству. Але це—не традиційний і неправильний розподіл обов’язків.

У нормальному традиційному господарстві чоловік і дружина разом ведуть цю справу, просто кожен виконує ту частину роботи, яка більше відповідає його можливостям.

Якісь фізично важкі обов’язки, безумовно, бере на себе чоловік. Якісь, не пов’язані з фізичною тяжкістю — дружина. Але насправді я не знаю, яку роботу можна назвати суто жіночою, оскільки будь-яку частину робіт у хаті може виконати як дружина, так і чоловік. Винятковими є саме ті важкі, виключно чоловічі справи.

… насправді я не знаю, яку роботу можна назвати суто жіночою, оскільки будь-яку частину робіт у хаті може виконати як дружина, так і чоловік. Винятковими є саме ті важкі, виключно чоловічі справи.

Зрозуміло, що дружина не повинна піднімати тяжке або свердлити стіну перфоратором. А чисто жіночим обов’язком, напевно, можна тільки назвати вигодовування немовлят груддю.

Решта ж справ розподіляється таким чином: хто має великі схильності до тієї чи іншої справи, у кого більше сил і часу на даний момент. Тобто все залежить від того, наскільки кожен із подружжя втомився, завантажений іншими справами, здоровий, а не від того, хто за це відповідає. Чоловік також може готувати, прибирати, прати, сидіти з дітьми, гуляти з ними.

Звісно, складаються традиції, індивідуальні для кожної сім’ї. Вони можуть залежати від того, скільки часу кожен чоловік може приділяти сім’ї. Якщо тато приходить додому пізно, то швидше за все читати дітям книжку буде саме він. У вихідні він, швидше за все, піде з дітьми гуляти, щоб у дружини з’явився час відпочити.

Якщо тато вдома проводить достатньо часу, адже сьогодні існує чимало варіантів професій, які дозволяють працювати і вдома, то гуляти з дітьми у вихідний може піти і мама…

Повторюю, цей розподіл на заробляючого чоловіка та дружину, яка займається господарством — невірний, невиправданий. Навіть на такому елементарному рівні: якщо чоловік не присутній в сім’ї, то, зрозуміло, він не може і нею правильно керувати, не може суттєво впливати на виховання дітей.

До того ж, у сучасних умовах дуже часто працюють і чоловік, і дружина. Тому говорити, що тільки дружина має відповідати за готовку, прибирання, прання, виховання дітей — принципово невірно.

Але мені також здається принципово невірним ставити питання так, що чоловік повинен допомагати дружині. Це категорично суперечить біблійному твердженню, тому що дружина — помічниця чоловіка. Саме так, а не навпаки. Тобто чоловік у певному сенсі відповідає взагалі за все, що відбувається в його сім’ї, за останню непомиту чашку.

Тобто чоловік у певному сенсі відповідає взагалі за все, що відбувається в його сім’ї, за останню непомиту чашку. Інше питання, що дружина допомагає йому.

Інше питання, що дружина допомагає йому. А ось у чому, що вона бере на себе, якраз і залежить від конкретного устрою сім’ї, від розподілу сил і можливостей у даний конкретний момент: хто сьогодні готуватиме, хто сьогодні прибиратиметься, і так далі.

Для самосвідомості чоловіка набагато важливіше говорити про те, що дружина допомагає йому вести домашнє господарство.

Для самосвідомості чоловіка набагато важливіше говорити про те, що дружина допомагає йому вести домашнє господарство.

Любіть один одного!

Протоієрей Андрій Лоргус: “Основне послання молодим чоловікові та дружині – любіть один одного! Це послання може висловлюватися в побажаннях, порадах, молитвах, головне — як його розуміти, як його розкрити, як донести до молодих.

Любов розуміється християнами як діяльне життя, як стосунки та вчинки, що засновані на активній і осмисленій позиції. Любов по християнськи — це звернені один до одного пізнання, повага, відповідальність, увага та турбота.

Чловіче, молодий ти чи старий! Пізнай свою дружину, як пізнав Адам свою Єву. Вдивися в її жіночність, її красу, її дух, її звичаї та навички. Вдивись у її ставлення до тебе, у твоє кохання.

До шлюбу ви знали один одного здалеку, навіть якщо і жили разом. У шлюбі тобі відкривається інше пізнання дружини, як дружини. Інакше, як у шлюбі, ти не міг її пізнати так, як тепер можеш. Тепер тобі може відкритися її особисте, її потаємне. Знай, що поза шлюбом, якими б не були близькими стосунки чоловіка та жінки, ніяка жінка не почувається в безпеці і не довірить себе так партнеру, як може довірити себе чоловікові.

Знай, що поза шлюбом, якими б не були близькими стосунки чоловіка та жінки, ніяка жінка не почувається в безпеці і не довірить себе так партнеру, як може довірити себе чоловікові.

Тепер тільки є можливість пізнавати один одного і тілом, і душею, лицем до лиця — особисто. скористайся цим благодатним часом молодості шлюбу. Іншого разу це буде важче.

Пізнай чоловік свою дружину, як свою дружину, яка навіки вплетена відтепер у твій рід. Відтепер вона не тільки тобі дружина, але й невістка твоїм батькам. Вона носить твоє прізвище, прізвище твого батька, твоїх дідів, твоїх предків! Вона продовжить із тобою твій рід. Тому розкрий у повноті свою шану до неї та до її батьків, предків, кров і дух яких буде в крові та душі твоїх дітей. Повага до дружини та її батьків — запорука поваги до себе, до тебе з її боку, і поваги до вас зі сторони ваших дітей.

Поважай дружину свою, поважай від усього серця і всієї любові своєї.

Поважай дружину свою, поважай від усього серця і всієї любові своєї.

Без поваги важко любити, важко ділити з улюбленим життя, ложе, будинок, сенс і щастя!

Візьми, чоловіке, на себе з любов’ю стільки відповідальності та турботи, скільки вміщається в твої долоні, наскільки широким є твоє серце, скільки охоплюєш зміст свого життя.

Візьми, чоловіке, на себе з любов’ю стільки відповідальності та турботи, скільки вміщається в твої долоні, наскільки широким є твоє серце, скільки охоплюєш зміст свого життя.

Відповідальність твоя— це «стіни дому» вашого, міцність запорів, безпека внутрішнього світу вашої родини. Відповідальність твоя—шлях ваш по життю, закони і правила, дух і сенс. Поділися ними. Твоїй дружині потрібен і важливий твій сенс, твій досвід, твої думки та почуття.

Знай, що ніхто інший не навчить так відчувати, як дружина. Саме жінці відкритий світ почуттів, емоцій, бажань усіх відтінків та смислів. Навчися відчувати її, навчися почуватися через неї, навчися відчувати разом із нею. Вона цьому навчається швидше.

Саме дружина дасть тобі віру й підтримку, вірність і відданість. Саме вона може навчити тебе прислухатися до голосу свого серця, до своїх почуттів, навчить тебе розуміти інших так, як не вміють чоловіки. Повір, що в шлюбі чоловік пізнає себе і світ, через жіночність в дружині та через жіночність у собі.

У твоїй силі створити дружині такі умови, в яких вона розквітне для тебе і всього світу у всій повноті краси, жіночності, милосердя та любові. Умови ці — ти сам і твоє кохання.

Глобальна відповідальність

Протоієрей Георгій Болгарський: “Найпростіше служіння глави сім’ї звести до якоїсь побутової допомоги. Але насправді все набагато складніше, оскільки глава сім’ї є відповідальним за всі справи, які відбуваються в сім’ї.

…глава сім’ї є відповідальним за всі справи, які відбуваються в сім’ї.

Як командир частини допомагає солдатам нести службу? Він стежить, щоб усе було за чином, за статутом і щоб його підопічні були забезпечені всім необхідним. Так само і голова сім’ї. І насамперед його допомога спрямована на ті справи, які не виходять чи виходять тяжко.

У побутовому плані це дотримання благочестивого життя. Соборної молитви. Прагнення, щоб усі члени сім’ї жили у мирі та одностайності, щоб між ними не було духу суперництва, духу заздрості. За цими начебто загальними словами лежить копітка щоденна робота.

Дивно звучить, коли йдеться про «допомогу» чоловіка у вихованні дітей. Тут не повинно бути жодної допомоги — лише спільна праця. Наприклад, вивчити вірш, допомогти зробити уроки, почитати книжку на ніч — не допомога, а обов’язок.

Коли дитина тримає за руку тата й маму — вона може спіткнутися, але не може впасти.