Пам’ять мученика Лукілліана, отроків: Клавдія, Іпатія, Павла, Дионісія та святої діви Павли

Пам’ять мученика Лукілліана, отроків: Клавдія, Іпатія, Павла, Дионісія та святої діви Павли

3/16 червня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Лукілліана, отроків: Клавдія, Іпатія, Павла, Дионісія та святої діви Павли

Святий Лукілліан прийняв смерть за Христа під час царювання римського імператора Авреліана (270 – 275 рр.). До старості він перебував у ідольському нечесті та був жерцем скверних язичницьких богів.

Проте Господь, Який не бажає смерті грішника, наставив Лукілліана на путь спасіння. Язичник увірував у Христа та прийняв Святе Хрещення. Після цього Лукілліан почав приводити до Христової віри й інших ідолопоклонників.

Іудеї побачили це та віддали мученика до язичницькому суду. Коли Лукілліан представ перед правителем Нікомидії Сілваном, то останній почав примушувати його повернутися до ідольського служіння.

Проте угодник Божий був непохитним у вірі й витерпів багато катувань. Святому поламали щелепи, потім його побили палками, повішали вниз головою, а пізніше ув’язнили в темниці.

Там за віру Христову перебували отроки Клавдій, Іпатій, Павло та Діонісій. Лукілліан повчав їх мужньо звершити мученицький подвиг, не пожаліти своєї юності для Христа, Який готує їм вічне блаженство. Дні й ночі мученики молилися Богу.
Згодом Лукілліана та отроків вивели на муки. Святих кинули в розжарену піч, але Господь перетворив вогонь на холод, полум’я – в росу, й мученики не постраждали. Чудо не навернуло язичників до істинної віри, і вони приписали порятунок християн чаклунству.

Суддя засудив мучеників до смерті та послав їх у Візантію. У Візантії отроків Клавдія, Іпатія, Павла та Діонісія обезглавили, а Лукілліана розіп’яли на хресті, при цьому все тіло його прибивали до хреста цвяхами. В тяжких стражданнях святий відійшов до Господа.
Мучениця Павла народилася в християнській сім’ї й усім серцем полюбила Господа. Вона проводила доброчесне життя та зберігала невинність.

Після смерті заможних батьків Павла почала служити ув’язненим за Христа страждальцям. Дівиця давала вартовим золото, входила в темниці та давала в’язням необхідне: голодним і спраглим приносила їжу та пиття, нагим давала одяг. Свята обмивала рани, прикладала до них лікувальні пластирі, обв’язувала чистим полотном.

Приходила Павла й до Лукілліана та згаданих отроків. За ними вона відправилася у Візантію. Дівиця зібрала пролиту кров страждальців і зберігала її як святиню. Коли ж мучеників стратили, Павла поховала їхні тіла, а потім повернулася в Нікомидію.

Згодом нечестиві схопили Павлу та привели на суд до Сілвана. Останній намагався лестощами та погрозами навернути її до язичницької віри, але безуспішно.

Тоді дівицю оголили й немилосердно били прутами та палками. Вона ж була міцною духом, хоча й знемагала тілом. Ангел Господній явився Павлі та зцілив її.

Мучениця стала ще сміливішою та докоряла нечестивому мучителю. За це дівицю нещадно били по устах, а потім ув’язнили.
Через деякий час Павлу також кинули в розжарену піч, але, як і Лукілліан з отроками, вона залишилася неушкодженою. Зрештою мученицю засудили до смерті та повели у Візантію. На місці страти Лукілліана Павлу обезголовили. Так і вона відійшла у небесні поселення, де радіє вічно.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x