День пам’яті мучениці Агрипини Римлянки

23 червня/6 липня Православна Церква вшановує пам’ять мучениці Агрипини Римлянки.

Мучениця Агрипина постраждала за Христа в ІІІ столітті під час царювання Валеріана (253 − 259 рр.). Вона була римлянкою за походженням і народилася в знатній сім’ї.

Свята зберігала невинність, сяяла доброчесністю, й багато дів та жінок наслідували її приклад. Однак язичники зненавиділи Агрипину за її чесноти. Вони донесли на неї нечестивій владі. Її звинуватили у запереченні інституту шлюбу та обмані дівиць із допомогою шахрайства.

У відповідь на звинувачення мучениця сказала, що нікого не обманює, а приводить до Істинного Бога; невинність же, яку вона проповідує, не загрожує суспільному порядку, а є шляхом єднання з Христом, що народився від Діви.
Угодниця Божа мужньо терпіла муки. Її били по устах, але вона мовчала. Кати оголили непорочне тіло мучениці та били її батогами настільки сильно, що вся земля довкола рясніла кров’ю. Потім руки та ноги діви закували в колодки. Господь послав Ангела, який зцілив рани Агрипини, і вона знову рішуче предстала перед судом. Коли святу знову почали катувати, вона удостоїлася мученицького вінця і відійшла до Господа.
Не дивлячись на небезпеку, на суді були присутні духовні сестри святої: Васса, Павла та Агрипина. Вони забрали останки своєї подруги, які нечестивці викинули на поживу псам, і вирушили в путь.

Вночі шлях подвижницям вказував стовп світла. Діви подорожували від міста до міста, допоки не прибули в Сицилію. Там у місцевості, що називається Меній, вони поховали тіло святої. Згодом на цьому місці був збудований храм на честь угодниці Божої.
Присутність на острові чесних мощей Агрипини прогнала нечистих духів, яким місцеві жителі поклонялися як богам, і звільнила людей від ідольської омани. Біля мощей святої хворі отримували зцілення.
Якось на храм мучениці напали пірати-сарацини. В цей час у небі з’явилася біла голубка з хрестом, і всі зловмисники загинули.
Сподвижниці Агрипини: Васса, Павла та Агафоніка, через деякий час також прийняли мученицьку кончину.
Слава Богу вовіки. Амінь.