Життєві скорботи та терпіння

Для того, щоб ми частіше пам’ятали, що вітчизна наша на небесах є, і менше прив’язувалися до земного, щоб привчилися до упокорювання, щоб гідно приготувалися до Царства Небесного, нам визначено йти в Царство Небесне шляхом скорботним.

Для того, щоб ми частіше пам’ятали, що вітчизна наша на небесах є, і менше прив’язувалися до земного, щоб привчилися до упокорювання, щоб гідно приготувалися до Царства Небесного, нам визначено йти в Царство Небесне шляхом скорботним.

«У світі зазнаєте скорботи»¹, – вчить нас Господь Іісус Христос. «Та й усі, хто бажає жити побожно в Христі Іісусі, будуть гнані»², – каже апостол Павло.

Але щоб шлях скорботний мав ціну в очах Божих, необхідно його пройти з терпінням. А де ми візьмемо його?

Перший урок терпіння

По-перше, у прикладі Господа Іісуса Христа. Народився Він в убогому вертепі та покладений був не в колиску, а в ясла. Одразу ж після народження шукали вбити Його, і Він мав тікати в чужу, далеку країну. Усе життя Він не мав, де голову прихилити. За незліченні благодіяння платили Йому одним злом. Глузували з Нього, ганьбили, лихословили, били, плювали в обличчя і, нарешті, розіп`яли між лиходіями.

Частіше уявлятимемо Його, пройнятим скорботою за гріхи наші до глибини душі, вкритого ранами, пригніченого наругою, розіп`ятого, всіма залишеного, і все це за наші гріхи, – і тоді ми, побачивши всю нікчемність нашої скорботи в порівнянні зі скорботою Спасителя, менше сумуватимемо та слабшатимемо в ній, і нам легшими здаватимуться скорботи.

Другий урок терпіння

Другий урок терпіння ми можемо взяти від святих угодників.

«Інші ж замучені були, – каже апостол Павло, – не прийнявши визволення, щоб одержати краще – воскресіння; інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катуваннь, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі» ³.

І все це вони переносили з радістю! «Нині я радію в стражданнях моїх», – писав той же Апостол ⁴. «Вони ж, – сказано про Апостолів після того, як їх били в Синедріоні, – пішли з синедріону, радіючи, що за ім’я Господа Іісуса сподобилися зазнати безчестя⁵».

Знову, порівнюючи свою скорботу зі скорботою святих, побачимо, що наше терня – троянди і що наші страждання в жодному випадку не можуть порівнятися із стражданнями їх. А через це легкодухість наша зникне, нарікання замовкне і в нас народиться дух мужності і терпіння.

…порівнюючи свою скорботу зі скорботою святих, побачимо, що наше терня – троянди і що наші страждання в жодному випадку не можуть порівнятися із стражданнями їх. А через це легкодухість наша зникне, нарікання замовкне і в нас народиться дух мужності і терпіння.

Третій урок терпіння

Нарешті, третє підбадьорення до терпіння ми можемо знайти в роздумах, що всі скорботи віку цього тимчасові, що вони заміняться радощами нескінченними, і що буде час, коли Господь назавжди витре всі сльози з наших очей ⁶.

Будемо ж пам’ятати, якщо з Христом постраждаємо в нинішньому житті, то з Ним і прославимося в майбутньому.

…всі скорботи віку цього тимчасові, вони заміняться радощами нескінченними, і буде час, коли Господь назавжди витре всі сльози з наших очей ⁷. Будемо ж пам’ятати, якщо з Христом постраждаємо в нинішньому житті, то з Ним і прославимося в майбутньому.

«Істинно, істинно кажу вам, – каже Він, – ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви сумні будете, та сум ваш на радість буде» ⁸.

«Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас»⁹. Амінь.

Пролог