День пам’яті великомученика Пантелеїмона
27 липня/9 серпня Православна Церква вшановує пам’ять святого великомученика Пантелеїмона.
Святий Пантелеїмон народився у Віфінському місті Нікомидії, розташованому на березі Мармурового моря. Його назвали Пантолеоном, що означає «у всьому лев».
Батько святого Євсторгій був знатним і багатим язичником, а мати Євула – християнкою. Вона виховувала свого сина у благочесті та вчила пізнанню Єдиного Істинного Бога. Однак Євула померла в молодому віці, тому вихованням отрока займався батько, який навчав його ідолопоклонству. Згодом він віддав сина до граматичної школи, а після її закінчення – одному досвідченому лікарю Євфросину навчатися медицини.
Тоді в Нікомидії жив лютий гонитель християн цар Максиміан (305 – 311 рр.). В його палац часто приходив Євфросин разом зі своїм учнем Пантолеоном. Царю сподобався отрок, і він наказав Євфросину добре навчити його лікарського мистецтва, бо хотів завжди мати його в палаці.
Щодня Пантолеон ходив до свого вчителя й проходив повз будинок, в якому проживав пресвітер Єрмолай. Пресвітер зрозумів духом, що отрок буде обранцем Божим і одного разу запросив його до себе в дім.
Від Єрмолая Пантолеон почув розповідь про Христа, віру в якого сповідувала його матір. З того часу святий щоразу, коли повертався від Євфросина, заходив до пресвітера й навчався від нього істинної віри.
Якось Пантолеон трохи зійшов із дороги та побачив мертву дитину, яку вкусила отруйна єхидна, що лежала поруч. Він хотів спочатку піти геть, але потім вирішив випробувати на ділі істинність слів Єрмолая.
Святий звернувся до Господа Іісуса Христа й попросив оживити дитину, а єхидну вмертвити. Господь почув молитву святого – дитина ожила, а єхидна розсілася надвоє. Після цього Пантолеон пішов до Єрмолая, попросив у нього Святого Хрещення та розповів про те, що сталося. Пресвітер охрестив святого й причастив Пречистих Тайн Христових.
Згодом до Пантолеона привели сліпця, який витратив своє багатство на лікарів і не отримав від них ніякої допомоги. Святий тільки доторкнувся до очей хворого, призвав Ім’я Господнє, і сліпець прозрів. Це чудо навернуло зціленого чоловіка та батька святого до істинної віри, а місцеві лікарі почали заздрити Пантолеону.
Після смерті батька юнак відпустив на свободу рабів і почав роздавати свій багатий спадок бідним. До нього йшли хворі, й він безкоштовно зцілював їх Ім’ям Христа. Крім того Пантолеон обходив темниці та полегшував страждання ув’язнених. Він показав себе дійсно Пантелеїмоном, що означає «всемилостивий».
Охоплені заздрістю лікарі донесли на святого Максиміану. Правитель прикликав до себе зціленого сліпця та запитав у нього про те, як він прозрів. Сліпець розповів царю істину й був обезголовлений за сповідування Христової віри.
Потім на допит привели Пантелеїмона. Він порадив принести важко хвору людину, щоб визнати Єдиним Істинним Богом того бога, іменем якого вона отримає зцілення.
Даремно кликали жреці різних язичницьких богів – жоден із них не міг допомогти хворому. Коли ж Пантелеймон виголосив Ім’я Господнє, хворий, який багато років лежав на одрі хвороби, встав здоровим.
Це чудо багатьох навернуло до істинної віри, однак цар залишився у своєму невірстві й за порадою жреців вирішив умертвити святого.
Спочатку Пантелеїмона повішали на дереві й дерли його тіло залізними кігтями та обпалювали свічами. Святий у цей час молився Богу і сподобився Божого явлення, в образі пресвітера Єрмолая йому з’явився Христос і зміцнив страждальця в подвигу. В цей час руки катів омертвіли, знаряддя катувань випали з них, а свічі погасли.
Потім Пантелеїмона кинули в котел із киплячим оловом, однак це не спричинило йому шкоди. Після цього мученику прив’язали на шию важкий камінь і намагалися втопити його в морі. Однак і від такої смерті Пантелеїмон був чудесно врятований.
Пізніше святого привели в цирк і випустили на нього звірів. Звірі лестилися до нього, а мученик гладив їх рукою. Тоді Пантелеїмона прив’язали до колеса з гострими шпицями, щоб ті пошматували його тіло, однак і колесо зруйнувала невидима сила.
Розлючений невдалими спробами закатувати мученика цар запитав у нього, хто навчив його такого чаклунства. У відповідь на це святий відповів, що не чаклунству, а благочестю він навчився від пресвітера Єрмолая. Тоді настав час мук і для того святого. Разом із мучениками Єрміпом та Єрмократом його обезголовили.
Зрештою, після важкого побиття повели на місце страти й Пантелеїмона. Коли кат вперше вдарив його по шиї мечем, меч перегнувся і мученик залишився неушкодженим, бо ще не завершив своєї молитви. Вражені цим воїни прославили Бога й відмовилися виконувати царський наказ.
Святий Пантелеїмон же сказав, що вони не отримають милості Божої, якщо не вб’ють його. Після цього мученика обезголовили, а з його рани витекли кров та молоко. Маслина, до якої він був прив’язаний, вкрилася плодами. Через такі чудеса багато людей увірувало в Христа.
За царським наказом дерево посікли і запалили разом із тілом мученика. Коли погас вогонь, люди знайшли мощі святого неушкодженими. Християни забрали їх та поховали з честю.
Кончина великомученика Пантелеїмона настала 27 липня 305 року. І після своєї смерті святий подає чудесну допомогу всім хворим.
Слава Богу вовіки. Амінь.
