Весь світ іде до одного – загальний розлад, – прп. Паїсій Святогорець
Час, у який ми живемо, надзвичайно важкий та небезпечний, але в кінці переможе Христос. У нашу епоху більшість людей є освідченими і мчать по життю з шаленою швидкістю. Але оскільки не мають страху Божого, а «початок премудрості – страх Господень”, то в них немає гальм, і з такою швидкістю, без гальм, вони завершують перегони у прірву.
Люди надто стурбовані усіма проблемами, певною мірою доведені до одуріння. Вони втратили свій орієнтир і мало-помалу йдуть до того, що не можуть контролювати себе.
Якщо навіть ті, хто приїздить на Святу Гору, настільки стривожені, то подумайте, як інші, віддалені від Бога та Церкви!
У всіх державах можемо бачити бурі та переполохи! Нещасний світ – нехай протяне Бог Свою руку! – кипить, як сироварка. Подивіться, що роблять ті, хто має владу! Шкребуть-шкребуть та кидають усе в сироварку, а вона вже свистить! От-от вилетить клапан!
Я сказав одній людині, котра займає високу посаду: «Чому ви не звертаєте увагу на деякі речі? До чого це призведе?» Він відповів мені: «Отче, спочатку зло було маленьким снігом, а зараз воно перетворилось у лавину. Допомогти може лише чудо».
Але дехто тим засобом, яким хоче допомогти ходу справ, робить лавину зла ще більшою. Замість того, щоб вплинути на освіту, виховання, виправити що-небудь, роблять ще гірше. Не турбуються про те, що зробити, щоб лавина розтанула, а роблять її ще більшою. Але ж спочатку снігу не багато. Якщо він покотиться донизу, під відкіс, то стане сніговим куском. І цей кусок, збираючи сніг, дерева, каміння, сміття, стає все більшим і більшим і перетворюється на лавину. Так і зло: мало-помалу стало вже сніговою лавиною та котиться донизу. Зараз, щоб знищити лавину, зла потрібен вибух бомби.
– Геронда, Ви переживаєте через все це?
– Ох, а чому ж борода моя посивіла раніше, ніж потрібно? Мені боляче двічі. Спочатку, коли я щось передбачаю та кричу, щоб попередити зло яке наближається…
Коли на це не звертають уваги, злодіяння відбувається, і у мене починають просити допомоги. Зараз розумію, як мучились пророки. Вони були найбільшими мучениками! Вони були більшими мучениками навіть за тих які померли мученицькою смертю!
Тому що мученики страждали не довго, тоді як пророки бачили, як звершується зло, і страждали постійно. Вони завжди кричали-кричали, а інші дуділи у свою дудку. І коли через цих інших людей, відступивши від Бога, приходив гнів Божий, то разом із ними мучились і пророки. Але тоді розум людей був обмеженим і вони кидали Бога та поклонялись ідолам. Сьогодні, коли люди полишають Бога свідомо, звершується велике ідолослужіння.
Ми ще не усвідомили того, що диявол кинувся губити творіння Божі. Він влаштував «панкинію» (праця, у якій бере участь вся братія монастиря), щоб згубити світ, і світ прийшов у сказ.
У світі почали з’являтися добрі переживання. Він розлючений, тому що знає, що діяти йому залишилось не довго. Зараз він веде себе як порушник закону, який, коли його оточують, говорить: «Не спастися мені уже, вони мене зловлять!» – та руйнує все наліво й направо.
Чи як під час війни, коли закінчилися боєприпаси, солдати дістають ніж чи шаблю та кидаються в бій. І нехай буде що буде! «Всеодно,- кажуть,- загинемо. Вб’ємо якомога більше ворогів!»
Світ горить! Ви це розумієте? Навалилися немалі спокуси. Диявол розпалив таку пожежу, що якщо навіть усі пожежники зберуться разом, то не зможуть її загасити.
Духовна пожежа у світі – не залишає нічого не пошкодженого. Залишається тільки молитися, щоб Бог помилував нас. Якщо розгориться велика пожежа, а пожежники не зможуть нічого зробити, то люди повинні звернутися до Бога й просити у нього сильного дощу, щоб полум’я згасло. Так і з тою духовновною пожежою, яку роздув диявол. Потрібна лише молитва, щоб Бог допоміг.
Весь світ іде до одного – загальний розлад. Не можна сказати: «У будинку трішки зламане вікно чи ще щось, давай я це виправлю”. Весь будинок розвалився. Світ став зруйнованим містом. Все вийшло з під контролю.
Якщо тільки зверху щось зробить Бог. Зараз Богу потрібно працювати: де викруткою, де пряником, де батогом, щоб направити все це в потрібне русло. Світ має виразку, вона пожовтіла і може прорватись, але ще не дозріла. Зло дозріває, як тоді в Ієрихоні, який потрібно знезаразити, провести «дезінфекції».
Прп. Паїсій Святогорець. Слова
