День пам’яті пророка Самуїла

День пам’яті пророка Самуїла

20 серпня/2 вересня Православна Церква вшановує пам’ять пророка Самуїла.

Святий Самуїл був сином Єлкани з коліна Левії. Жили вони в місті Рамафі (Рамі), що знаходилося на горі Спера. Ця земля була спадком коліна Єфремова. Згодом це місто називалося Армафемом і Аримафеєю.

В Єлкани було дві дружини: Фенанна та Анна. Фенанна народжувала дітей, а Анна була безплідною, через що терпіла численні утиски від Фенанни.

Щорічно Єлкана з сім’єю у великі свята ходив у Силом, де до будівництва храму в Єрусалимі знаходилися храм та Ковчег Божий.

Якось після принесення жертви в Силомі Єлкана розподіляв принесене в жертву між членами своєї сім’ї й дав Фенанні та її дітям кожному по частині, а Анні, як бездітній, лише одну частину. Тоді Фенанна в черговий раз почала насміхатися з Анни та докоряти їй.

Анна дуже засмутилася, почала плакати, і Єлкана ніяк не міг заспокоїти її. Після трапези нещасна жінка пішла в Силом, зупинилася перед храмом і зі сльозами молила Господа, щоб дарував їй дитя.  Вона обіцяла, якщо народиться хлопчик, то принесе його в дар Богу.

На Анну звернув увагу Ілій, який був священником та суддею Ізраїльським. Оскільки губи її ворушилися, а слів не було чути, Ілій подумав, що вона п’яна, і сказав їй іти геть та протверезитись. Проте Анна відповіла, що вона не п’яна, а обтяжена великою скорботою та виливала її перед Господом.

Тоді Ілій сказав їй іти з миром та пообіцяв, що Господь виконає те, що вона просила в Нього.

Втішена Анна повернулася до Єлкани й через деякий час дійсно народила сина, якого назвала Самуїлом, що означає «випрошений у Бога».

Коли Самуїлу виповнилося три роки, батьки пішли з ним у Силом та віддали його священнику Ілію. З того часу хлопчик виховувався при храмі Божому, вивчав грамоту та служив при святині. Матір часто відвідувала його.

Ілій любив хлопчика, який ревно звершував доручене йому служіння. Священник благословив батьків Самуїла з побажанням, щоб Господь дарував їй ще дітей замість принесеного в дар Господу хлопчика.

З того часу Анна народжувала синів та дочок. Самуїл зростав тілом та духом і користувався благоволінням Бога та людей.

Ілій старів, а його сини Офні та Фінеєс були порочними людьми й не припиняли чинити беззаконня. Люди жалілися Ілію на його синів, однак він не карав їх, а лише напоумлював словами, вони ж не слухалися його. Через це Господь прогнівався не лише на Офні та Фінеєса, але й на їхнього батька, і захотів погубити їх.

Один пророк прийшов до Ілія і сказав, що Господь відніме честь від його дому, знищить його потомство, а замість його синів поставить священника вірного Собі.

Однак слова пророка не врозумили Ілія, і він так і не почав належним чином карати своїх синів.

Якось уночі 12-річний Самуїл, який спав у храмі Господньому, почув Голос, що кликав його. Отрок подумав, що це його кличе Ілій, і побіг до нього.

Проте священник відповів Самуїлу, що не кликав його, і сказав іти назад та лягати спати. Голос прозвучав вдруге, і отрок знову прийшов до Ілія, від якого почув ту саму відповідь.

Коли ж Самуїл прийшов до священника втретє, священник зрозумів, що Господь кличе отрока, і навчив його, як відповідати Господу.

Господь покликав Самуїла вчетверте і сповістив йому, що покарає дім Ілія навіки за те, що він знав про беззаконня своїх синів і не приборкував їх.

Наступного ранку Ілій запитав у Самуїла, що сказав йому Господь, і отрок неохоче розповів йому слова Божі. Священник зі смиренням прийняв волю Божу, сам же, будучи старим, вже не міг стримати від беззаконня Офні та Фінеєса.

Через деякий час на ізраїльський народ, що подібно до своїх суддей, чинив беззаконня, напали філістимляни.

Оскільки ворог перемагав, старійшини ізраїльські вирішили принести в свій стан Ковчег Божий. Разом із Ковчегом Божим пішли Офні та Фінеєс.

Божа кара не минула ізраїльтян. Сини Ілія були вбиті. Всього ж на полі бою загинуло близько 30 тисяч ізраїльського народу. Ковчег Божий філістимляни забрали з собою.

Коли Ілій дізнався про те, що сталося, то впав із місця, на якому сидів, зламав хребет і помер.

Філістимляни поставили Ковчег Божий поряд із ідолом у храмі свого бога Дагона, а наступного ранку побачили, що ідол лежить долі перед Ковчегом. Вони знову розмістили ідола та святиню поряд, після чого знайшли свого бога розбитим.

У той час усіх філістимлян спостигла кара Божа. На їхньому тілі з’являлися гнійні нарости, багато хто помирав, а живі кричали від болю. Крім того відбулося нашестя мишей, які все поїдали. Тоді вони повернули Ковчег Божий ізраїльтянам, при цьому послали й багаті дари.

20 років терпів ізраїльський народ філістимлянське іго. Господь чекав покаяння народу й говорив до нього устами пророка Самуїла.

Одного разу Самуїл зібрав ізраїльтян на покаянну молитву на гору в місті Массіфі. Філістимляни дізналися про зібрання ізраїльтян і вирішили, що ті хочуть іти проти них війною, тому поспішили виступити вперед. Але Господь налякав філістимлян страшним громом та блискавками. Ізраїльтяни напали на ворога і здобули рішучу перемогу.

Самуїл був суддею та мудрим правителем свого народу. Однак його сини Іоіль та Авія відрізнялися користолюбством. Ізраїльтяни докорили святому за його синів і зажадали, щоб він поставив над ними царя, який би судив їх. І Самуїл звернувся з молитвою до Господа.

Господь наказав йому зробити так, як просять ізраїльтяни, й оголосити їм права царя. При цьому Господь сказав, що ізраїльтяни вікинули Його, Господа, щоб Він не царював над ними.

Самуїл сповістив ізраїльтянам, що вони будуть рабами та рабинями в царя, який забере в них найкраще, а з того, що у них залишиться, вони змушені будуть платити йому десятину. Обтяжені царем вони будуть стогнати, і Господь не буде відповідати їм, оскільки вони самі захотіли собі царя.

Ізраїльський народ не надав значення словам пророка та був невідступним у своєму бажанні. Тоді Самуїл помазав на царство Саула, на якого вказав йому Господь і на якого потім випав жереб.

З часом Саул прогнівив Бога непокорою та принесенням жертов без священника Самуїла.

Пізніше Господь наказав Своєму угоднику помазати на царство одного із синів Ієссея, що проживав у Віфлеємі. Святий пророк прийшов у дім Ієссея і помазав на царство його наймолодшого сина Давида.

Пророк Самуїл досягнув старості й помер. Всі ізраїльтяни оплакали його та поховали в його домі в Армафемі.

Слава Богу вовіки. Амінь.

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x