День пам’яті мученика Артемія

День пам’яті мученика Артемія

20 жовтня/2 листопада Православна Церква вшановує пам’ять святого мученика Артемія.

Святий Артемій був сенатором, походив зі знатного римського роду. При царі Констанції він завідував усім царським майном. Свою службу святий почав із війська імператора Костянтина Великого і разом із рівноапостольним царем удостоївся побачити на небі знамення Чесного і Животворящого Хреста Господнього. З того часу Артемій утвердився в істинній вірі й став вірним слугою царя та його дому.

За дорученням імператора Констанція святий переніс у Константинополь з Ахайї мощі апостолів Андрія Первозванного та Луки. За це він удостоївся стати дуксом (воєначальником) Єгипту, де й живав угодно Богу.

У Єгипті Артемій поширював християнську віру та знищував ідолів. Коли до влади прийшов нечестивий Юліан Відступник, то розпочав гоніння на Церкву Христову. Він катував та вбивав християн, грабував їхнє майно, хулив ім’я Господнє, святотатствував.

З метою воєнного походу проти персів Юліан зібрав велике військо й зупинився з ним в Антиохії, де за звичкою почав гнобити віруючих в Істинного Бога.

До царя привели двох священників – Євгенія та Макарія. Юліан довго з ними сперечався щодо віри і, будучи повністю посоромленим, наказав сильно бити святих.

мученик Артемій

У цей час у Антиохії перебував Артемій, який прибув сюди зі своїми полками за наказом імператора. Святий не міг спокійно дивитися, як катують невинних людей, тому підійшов до царя, викрив його жорстокість і сказав, що силу Христову неможливо здолати.

Слова Артемія розлютили Юліана. Він позбавив святого воїнського звання та наказав катувати і його. При цьому нечестивець звинуватив мученика в причетності до вбивства свого брата Галла, який загинув від рук довірених людей Констанція.

Тоді Артемія нещадно почали бити воловими жилами по спині та животі, а потім разом із Євгенієм та Макарієм ув’язнили.

Наступного ранку мученики знову предстали перед царем. Євгенія та Макарія засудили до заслання в Оасім Аравійський, де через деякий час вони померли, а святий Артемій зазнав тяжких мук.

Спочатку Юліан намагався лестощами схилити святого до ідолопоклонства та обіцяв зробити його верховним жрецем. Проте його зусилля залишилися марними, бо мученик був непохитним у християнській вірі, істинність якої доводив мудрими словами.

Тоді цар-боговідступник знову розпочав катування. За його наказом Артемію прокололи шилами боки, а в спину встромили гострі тризубці. Святий, як і раніше, проявив велику мужність і жодним рухом чи стогоном не показав, що відчуває біль.

Після цього його вдруге ув’язнили і почали морити голодом та спрагою. У темниці Артемію з’явився Господь Іісус Христос зі святими Ангелами та чудесно зцілив його від ран. Мученик, сповнений несказанної радості, прославив Бога.

Поки Артемій терпів ув’язнення, окаянний цар Юліан приносив численні жертви Аполлону в язичницькому храмі на місці, що називається Дафна. Нечестивець хотів дізнатися від ідола Аполлона, який раніше пророкував людям майбутнє, про наслідки війни проти персів.

Однак мерзенний ідол, а точніше біс, що в ньому знаходився, замовк з того часу, як поблизу його храму були покладені мощі священномученика Вавіли та убитих разом з ним отроків.

Коли цар довідався про це, то наказав християнам забрати рештки святих. Як тільки це було зроблено, з неба впав вогонь та спалив язичницький храм разом із ідолом.

Окаянний Юліан не захотів ропізнати силу Христову й звинуватив християн у спаленні храму, через що почав ще більше їх гнобити.

Згодом Артемія знову привели на суд до царя, і боговідступник розпочав із ним розмову про те, що сталося в Дафні. При цьому він погрожував відомстити християнам.

На ці слова мученик відповів нечестивцю, що вже наблизилася його погибель і пам’ять його загине з шумом. Відповідь святого сильно розлютила мучителя, і він придумав жорстоку страту для Артемія.

За наказом царя мученика поклали на кам’яну плиту й привалили важким каменем. Від цього кістки страждальця переламалися, нутрощі випали, а очні яблука вийшли зі своїх місць. Проте, не дивлячись на це, святий залишався живим і молився Богу.

Через добу, коли вже всі були переконані в смерті мученика, з нього зняли камінь. Тоді святий чудесним чином піднявся на ноги, почав ходити і говорити.

Наляканий мучитель сказав, що це боги зберегли життя Артемія, і знову марно намагався схилити його до ідолопоклонства.

Насамкінець Юліан наказав усікти святого мечем. Так 20 жовтня 363 року Артемій закінчив свій мученицький подвиг.

Диякониса Антиохійської Церкви на ім’я Аріста забрала тіло мученика і відіслала в Константинополь. Там із честю поховані мощі Артемія стали невичерпним джерелом чудес.

Невдовзі збулося пророцтво святого щодо швидкої кончини царя Юліана. Під час битви з персами загинула велика частина Юліанового війська, а сам скверний ідолопоклонник був убитий невидимою рукою.

Так святий Артемій прийняв нетлінний вінець у Царстві Небесному, а окаянний боговідступник – вічні муки в пеклі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x