Блаженна цариця Феофанія. День пам’яті

16/29 грудня Православна Церква вшановує пам’ять блаженної цариці Феофанії.

Свята Феофанія народилася у Царгороді в благочестивого подружжя Костянтина та Анни. Вона походила з царського роду. Її батько був знатним сановником при царському дворі.

Костянтин та Анна довго не мали дітей і ревно молилися Пречистій Діві Богородиці, щоб Вона випросила у Бога для них дитину. Згодом у подружжя народилася дівчинка, яку назвали Феофанією. Дівчинка зростала розумною, доброчесною й прикрашалася різними даруваннями.

Коли Феофанія підросла, батьки почали шукати гідного юнака, щоб віддати за нього заміж свою дочку. У цей час імператор Василій Македонянин (867 – 886 рр.) підшукував наречену для свого сина Лева (імператор Лев VI Мудрий, що царював у 886 – 911 рр.).

Доброчесна й прекрасна Феофанія була кращою за інших дівиць і саме вона стала дружиною наслідника престолу.

Через деякий час імператор повстав проти свого сина й ув’язнив його разом із дружиною. Сталося це так.

Євхаїтський єпископ Феодор Сантаварін, який був волхвом та послідовником маніхейської єресі, ненавидів царевича Лева, бо Лев не любив та зневажав його, як ворога Божого. У той же час Феодор користувався довірою та повагою царя Василія. Коли помер старший син царя Костянтин і цар сильно скорбів, Феодор за допомогою волхвування показав його Василію живим. У видінні царю з’явився Костянтин, якого він обійняв та поцілував. Після цього примара зникла. Цар Василій  прийняв видіння за дійсність і через це почав вважати Феодора своїм другом.

Проте Феодор вирішив нашкодити Леву. Він порадив насліднику престолу, який часто їздив із батьком на полювання, потай носити в своєму чоботі меч, щоб у разі небезпеки захистити батька. Імператору ж Феодор пізніше сказав, що його син хоче один правити царством і має намір убити його, для цього потай носить із собою зброю. Щоб підтвердити істинність своїх слів, Феодор порадив царю переконатися в тому на ділі.

Під час наступного полювання імператор Василій наказав своєму сину показати, що він носить у чоботі. Коли Лев показав меч, то цар не став слухати його виправдань і ув’язнив його разом із Феофанією в таємному приміщенні, яке було в царських палатах. Крім того, за підказкою Феодора, цар хотів виколоти сину очі, однак Патріарх і синкліт заступилися за царевича.

Понад три роки Лев із Феофанією терпіли ув’язнення, подвизаючись у пості та молитвах. Синкліт неодноразово намагався подати клопотання царю за його сина, однак не було для цього нагоди.

Одного разу на свято пророка Іллі цар скликав до себе на обід своїх придворних. Папуга, що вмів говорити деякі слова, часто повторював там: «Ох-ох-ох, господарю Леве». Придворні чули це і не хотіли їсти та пити.

Тоді цар запитав у них, чому вони такі сумні. Вони ж відповіли, що як же їм не сумувати, коли навіть птах тужить за своїм господарем, який безвинно страждає. Такі слова придворних зворушили серце царя й він сказав привести до себе сина. Коли Лева привели, Василій обійняв і поцілував його та  повернув йому царський сан.

Невдовзі Василій захворів і помер. Тоді Лев став повновладним царем і покарав Феодора Сантаваріна. За царським наказом волхва побили, осліпили та ув’язнили в Афінах.

Свята ж Феофанія, що вступила на царський престол, нехтувала славою та життєвими насолодами й ревно дбала про своє спасіння.

Вона багато молилася та звершувала справи милосердя. Їла Феофанія лише хліб і сушену зелень, а під розкішним царським вбранням носила грубу волосяницю.

Багатства, що опинилися в її руках, цариця щедро роздавала бідним, сиротам та вдовам. До рабів і слуг Феофанія ставилася як до братів і сестер, вона ніколи не промовляла гнилого слова. Спала цариця зовсім мало й на підлозі. Для цього вона покривала кістки та зуби тварин чистою рогожею, на яку й лягала. Поруч стояло постелене вісоном та прикрашене золотом розкішне ліжко.

Через таке суворе життя Феофанія тяжко занедужала. Однак і в цей час вона не покидала молитов та читання божественних книг і піклувалася про беззахисних та бідних. Коли цариця відчула наближення своєї кончини, то запросила всіх близьких прийти попрощатися з нею. Після цього, прикрашена багатьма чеснотами, Феофанія відійшла до Господа.

Ще за життя Феофанії цар Лев вирішив побудувати на її честь церкву, бо вважав свою дружину святою. Однак, коли вона довідалася про намір свого чоловіка, то заборонила йому це робити.

Тоді Лев перейменував храм, що вже будувався, в ім’я Всіх Святих і, зі згоди всієї Церкви, постановив святкувати пам’ять Всіх Святих у першу неділю після П’ятидесятниці. Він подумав, що таким чином, якщо його дружина свята, буде святкуватися і її пам’ять.

Блаженна Феофанія відійшла до Господа близько 893 р. , її поховали в згаданому храмі.

Молитвами святої цариці Феофанії, Господи, помилуй нас. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)