День преподобної Феодори Константинопольської

30 грудня/12 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Феодори Константинопольської.

Свята Феодора жила в Константинополі в першій половині Х ст. Вона була одружена, але рано втратила чоловіка й присвятила своє життя Богу.

Феодора вирізнялася милосердям і служила бідним та мандрівникам. У своєму домі вона надала притулок преподобному Василію Новому, для якого влаштувала окрему келію.

У 940 році в похилому віці Свята відійшла до Господа. У святого Василія був учень Григорій, який хотів дізнатися, де перебуває Феодора після смерті. І одного разу Василій сказав йому, що він побачить Феодору.

Коли настала ніч і Григорій заснув, то побачив у сонному видінні світлого юнака, який привів його до замкнених воріт двору. Жінка, яка сиділа за воротами, сказала Гигорію, що цей двір належить отцю Василію, але без дозволу Феодори ніхто не може увійти в нього.

Тоді Григорій почав сильно грюкати. Це почула Преподобна і з радістю впустила його. Учень Василія попросив Святу, що перебувала у славі, розказати, як вона розлучилася з тілом і прийшла в цю обитель. У відповідь Феодора роповіла наступне.

Перед смертю Преподобна побачила безліч злих духів, які принесли великі книги, де були записані гріхи всього її життя. Від страху вона затріпотіла й почала озиратися, щоб знайти когось, хто би прогнав їх.

У цей час Свята побачила двох Ангелів, які стали праворуч неї. Один Ангел запитав у бісів, для чого вони бентежать і мучать душу людини, яка вмирає.

Ті ж почали згадувати гріхи Феодори і намагалися обмовити її. Зрештою, прийшла смерть. Вона дала випити щось Святій і відсікла їй голову.

Тієї ж миті душа Преподобної швидко відділилася від тіла. Ангели прийняли її та почали підносити на Небо. Тоді знову підступили злі духи і зажадали відповіді за гріхи Святої.

Небесні Вісники почали згадувати добрі справи покійної. Раптом з`явився отець Василій. Він дав Ангелам скриньку і сказав віддавати з неї викуп нечистим духам при проходженні душею Феодори митарств.

Потім Василій приніс посудини з ароматними речовинами, які Ангели вилили на Преподобну. Від цього вона сповнилася духовними пахощами, змінилася й стала дуже світлою. Василій же сказав Ангелам після звершення всього необхідного привести Феодору в приготовану для нього Господом обитель.

Коли Ангели почали підносити душу Преподобної вище, на шляху їм зустрілися митарства. Першим було митарство Пустослів’я та Лихослів’я, де біси вимагали відповіді за погані слова, непристойний сміх, насмішки та погані пісні.

Наступним було митарство Брехні. Вище знаходилося митарство Засудження та Наклепів. Четверте митарство – митарство Об’ядіння та Пияцтва.

Наступне – митарство Лінощів, де грішники відповідають за години безділля, дармоїдство, невідвідування храму Божого у святкові дні, недбальство про свою душу.

Шостим було митарство Злодійства, сьомим – Сріблолюбства та Скупості.

Восьме – митарство Лихварства, де грішники відповідали за хабарництво та лестощі. Дев’яте – митарство Неправди та Марнославства, десяте – Заздрості, одинадцяте – Гордості.

Наступним було митарство Гніву, де біси повторили слова Преподобної, які вона сказала в гніві, а також те, як вона з гнівом дивилася на своїх дітей або суворо карала їх. Тринадцяте – митарство Злопам’ятства.
Після цього митарства Феодора запитала в одного з Ангелів, звідки злі духи знають про погані вчинки людей, і почула у відповідь, що Ангел Охоронець записує всі добрі справи людини, а злий ангел – злі, які можуть перешкодити людині увійти в Рай.

Люди, які вірують у Святу Трійцю і причащаються якомога частіше Святих Христових Тайн, підносяться на Небо без перешкод. Їх захищають Ангели й за них моляться угодники Божі. Про єретиків ніхто не піклується й Ангели не можуть їх захистити.
Чотирнадцяте – митарство Розбійництва. Вище знаходилося митарство Чародійства. Коли Феодора минула це митарство, то запитала, чи за будь-який гріх людина мучається на митарствах і чи можна ще за життя загладити його.

У відповідь Ангели сказали Преподобній, що не всі так випробовуються на митарствах, а лише ті, хто не посповідався щиро перед смертю.

Свята сказала Григорію, що сповідь рятує людей від багатьох бід і дає можливість безперешкодно пройти митарства та наблизитися до Бога.

Шістнадцятим було митарство Блуду, сімнадцятим – Перелюбу, вісімнадцятим – Содомське. Ангели сказали Преподобній, що мало хто вільно минає їх і багато тут гинуть.

Вище знаходилося митарство Ідолослужіння. Останнім було митарство Немилосердя та Жорстокості, де гинуть люди, які не виконали Заповіді Божої про милосердя.

Деякі митарства Свята минула легко, а на деяких Ангели давали нечистим духам зі скриньки святого Василія, і так Феодора змогла увійти на Небо. Там Сонм ангелів зустрів її та повів до Престолу Божого.

Преподобна поклонилася Невидимому Господу й почула голос, який повелів показати їй душі праведних та грішних і дати покій, де покаже Василій.

Коли це виконали, Ангел сказав Феодорі, що на землі на 40-й день живі поминають померлих, так і нині її поминає духовний отець.

Після такої розповіді Феодори Григорій побачив за трапезою в раю преподобного Василія. Пізніше він повернувся уві сні додому й у цей час прокинувся.

Григорій злякався, чи не бісівська це омана, й пішов до свого вчителя. Отець Василій сам розповів своєму учню те, що той бачив, і сказав записати все на користь ближнім.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)