День пам’яті преподобного Никити сповідника

3/16 квітня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Никити сповідника.

Святий Никита народився в Кесарії Віфінській (у Малій Азії) у благочестивій сім’ї. Він присвятив своє життя служінню Богу.

Спочатку Никита був паламарем, а потім, наставлений пустельником Стефаном, прийняв чернечий постриг у Мідікійському монастирі, де перевершив усіх монахів своїм доброчестям.

Через сім років подвижництва Святий сподобився пресвітерського сану. Тоді ж час ігумен Никифор доручив йому управління монастирем, оскільки сам був уже старим та хворим.

Багато людей приходило в обитель до за повчанням до Никити, тому невдовзі кількість братії значно зросла.

Коли помер блаженний Никифор, преподобний Никита прийняв на себе сан ігумена. Обдарований  від Господа здатністю звершення чудес, він зцілював хворих та виганяв бісів.

Після Сьомого Вселенського Собору, що відбувся в 787 р. у Нікеї, цар Лев Вірменин (813 – 820 рр.) відновив іконоборство. Нечестивий імператор скинув із престолів Патріарха Никифора та багатьох православних архієреїв й ув’язнив їх у різних країнах. Замість них він поставив своїх однодумців-єретиків і доручив їм управління Церквою.

Потім цар покликав до себе ігуменів головних монастирів і почав схиляти їх до своєї єресі. Однак всі вони були непохитними у вірі, за що перетерпіли темничне ув’язнення. Так, і святий Никита багато днів перебував у похмурій та сморідній темниці. При цьому до Преподобного приходили нечестиві люди, які ганьбили та по-всякому кривдили його. Один із них, на ім’я Николай, особливо дошкуляв Святому.

Якось тому Николаю з`явився уві сні його покійний батько та наказав залишити раба Божого у спокої. Тоді Николай послухався та перестав кривдити Преподобного, ще й іншим не дозволяв того робити.

Згодом Никиту повели в ув’язнення до міста Масалеон. У дорозі Святий терпів багато страждань через зимовий холод та жорстокість наглядача. Через п’ять днів проживання преподобного в Масалеоні цар змінив свій намір і наказав привести його назад у Візантію. Там Святого ув’язнили в сморідній темниці, де годували гнилим хлібом та поїли брудною водою.

У таких самих умовах утримувалися окремо один від одного й інші православні ігумени.

Коли іконоборці побачили, що ніяк не можуть схилити до одностайності з собою ув’язнених ігуменів, то стали їм пропонувати лише один раз причаститися з патріархом-єретиком Феодотом Святих Тайн. За це вони обіцяли православним свободу та повернення у свої монастирі.

Всі ігумени погодилися з такою пропозицією та почали вмовляти й Святого Никиту причаститися разом із лжепатріархом. Никита ж довго відмовлявся, а потім послухався чесних отців, віра та доброчестя яких були йому відомі.

Патріарх Феодот прийняв ігуменів у прикрашеному іконами молитовному місці, щоб удавано показати їм свою правовірність. Там він звершив Літургію, оголосив анафему іконоборцям і причастив православних зі своїх рук. Никита ж зрозумів лицемірство патріарха і почав каятися в своєму вчинку.

Він вирішив вирушити в іншу країну й поплив до острова Проконніс, що у Мармуровому морі. Однак потім повернувся у Візантію, щоб принести покаяння там, де звершений гріх. При цьому він не пішов у свою обитель, а не боячись ходив міськими вулицями та повчав людей шанувати чесні ікони.

Коли Лев Вірменин дізнався про це, то послав Никиту в ув’язнення на острів мучениці Гликерії, який отримав свою назву через те, що на ньому зберігалися чесні мощі святої. Цим островом управляв жорстокий євнух Анфім, якому єретики багато пообіцяли за навернення Святого до іконоборства.

Тому, щоб схилити Никиту до єресі, Анфім безперервно мучив його. Проте Христовий страждалець мужньо та з любов’ю терпів усі муки.

Шість років преподобний Никита знаходився в темниці. Коли ж помер нечестивий цар Лев, його разом із іншими святими отцями випустили на свободу. Никита не повернувся у свій монастир, а поселився заради безмовності у відлюдному місці, що розташовувалося на північ від Візантії. Там він дивним чном силою Божою зцілював хворих.

Проте недовго Преподобний прожив там, оскільки 3 квітня 824 року він відійшов до Господа. Його чесне тіло поклали в гробницю святого отця Никифора в Мідікійському монастирі. Під час руху процесії до монастиря, і після погребіння святого Никити від його мощей подавалися численні зцілення хворим.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)