День пам’яті великомучениці Ірини

День пам’яті великомучениці Ірини

5/18 травня Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Ірини.

Свята Ірина була дочкою князя Лікінія, що владарював наприкінці І ст. у місті Магеддоні, що у Фракії, – області, яка розташовувалася на північному узбережжі Егейського моря.

У дитинстві вона була названа Пенелопою й уже в 6-річному віці відрізнялася незвичайною красою. Батько збудував для неї за містом просторий стовп із великою кількістю розкішних кімнат. Там він поселив свою дочку разом із тринадцятьма гарними дівицями та старицею Карією, яка мала доглядати Пенелопу. Крім того, Лікіній поставив там золотих ідолів і доручив поважному старцю Апеліану, який був таємним християнином, щодня приходити до своєї дочки та навчати її книжної премудрості.

Коли Пенелопі виповнилося 12 років, батько почав замислюватися про її заміжжя. У той час одного разу до кімнати дівиці залетів голуб і поклав маслинову гілку їй на стіл, після голуба прилетів орел і залишив на столі вінок із різних квітів, а потім з’явився й ворон, що поклав на стіл маленьку змію.

Пенелопа та Карія дуже здивувалися цьому та розповіли про приліт птахів Апеліану. Той же, будучи прозорливим, передрік цнотливій дівиці страждання за Христа, перемогу над невидимими ворогами та винагороду від Царя Небесного. Коли дівиця слухала Апеліана, у її серці зародилася любов до Істинного Бога.

Наступного дня до Пенелопи прийшли її батьки. Батько запропонував їй обрати одного із синів довколишніх князів собі за чоловіка. Дівиця попросила батька дати їй сім днів на роздуми, а сама почала молитися.

Спочатку Пенелопа звернулася до ідолів і запитала у них – йти їй заміж чи ні. Однак вони, будучи бездушними, нічого їй не відповіли.

великомучениці Ірини

Тоді дівиця спрямувала свій погляд у небесну висоту та молила Істинного Бога сказати, чи залишатися їй дівою. Після цього вона задрімала й побачила уві сні Ангела. Він сказав Пенелопі, що віднині вона буде називатися Іриною й багато людських душ спасеться через неї. Також Ангел розповів дівиці про прихід священника Тимофія, який сподобить її Святого Хрещення.

Невдовзі до Пенелопи дійсно прийшов апостол Тимофій. Він навчив її, дівиць і Карію святої віри та хрестив усіх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Після цього Ірина розбила золотих ідолів, назвалася перед батьками християнкою та відмовилася від заміжжя.

Лікіній за це розгнівався на свою дочку та наказав кинути її під копита лютих коней, однак сам загинув від коня, що кинувся на нього. Тоді Ірина помолилася за свого батька Богу, і Лікіній воскрес та навернувся до істинної віри.

Незабаром Лікіній залишив своє князівське служіння, і князем у Магеддоні став нечестивий Седекія. За відмову від поклоніння богам він кинув Ірину в рів, що був наповнений отруйними гадами. Однак Ангел Господній зберіг дівицю неушкодженою, а гади, які там були, всі здохли.

Коли Ірина знову предстала перед князем, то він приписав її порятунок чаклунству та наказав перепиляти Святу пилкою. Мучителям довго не вдавалося це зробити, однак згодом одна пила поранила тіло дівиці. Тоді нечестивий князь зрадів і почав хулити Бога.

Цієї ж миті почалася сильна буря з градом, і загинуло багато язичників, а святу Ірину чудесно зцілив Ангел. Через те чудо увірувало в Христа близько 8 тисяч людей.

Після того Ірину прив’язали до колеса на млині, щоб вона була розтерзана під час його обертання. Однак вода, яку пустили під колесо, закам’яніла, і Мучениця не постраждала. Народ же побачив це чудо й вигнав Седекію з міста.

Невдовзі Седекія помер, а його син Савах пішов із військом на Магеддон. Тоді по молитві Святої все військо й сам Савах осліпли. Після того князь попросив Ірину про помилування і разом зі своїми воїнами чудесно зцілився.

Савах пообіцяв народу мир і воцарився в Магеддоні. Святу ж Ірину він віддав на катування. Дівиці вбили в п’яти довгі цвяхи, поклали на плечі мішок із піском та погнали за місто, а потім у зворотному напрямку. Під час тих знущань дівиця бачила перед собою Ангела Божого, що вдаряв жезлом об землю, і зрозуміла швидку погибель ворогів.

Коли вона разом із царськими слугами дійшла до того місця, де стояв Ангел, то земля раптом розсілася й поглинула мучителів Святої. Сама ж вона зцілилася від ран і прославила Бога.

Коли князь та інші ідолопоклонники почали ганьбити Святу, Ангел Господній вбив ще близько 10 тисяч язичників. Тоді близько 30 тисяч людей навернулися до Бога. Нечестивий же Савах залишився у своєму нечесті й також загинув.

Після цього Ірина пішла проповідувати Христа в інші міста, де зазнала чимало катувань від нечестивих правителів.

У фракійському місті Месемврії її стратили через усічення мечем і поховали за межами міста. Після цього князь Саворій возгордився, що переміг Ірину, та почав хулити Істинного Бога. Щоб не величався нечестивий, Господь воскресив Ірину, і через її воскресіння увірували в Христа сам князь та безліч народу.

Свій подвиг служіння Богу свята Ірина завершила у Ефесі (в Малій Азії). Там поблизу міста вона увійшла в пустий гроб у скелі й була закрита в ньому важким каменем.

Коли через декілька днів гроб відкрили, то тіла Святої в ньому не знайшли. Тоді всі з жахом прославили Бога.
Кончина великомучениці Ірини настала наприкінці І або на початку ІІ сторіччя.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті мучеників Гликерії та Лаодикія | N.E.W.O.D
15 днів тому

[…] Гликерія жила в місті Траянополі у Фракії. Вона була дочкою римського анфіпата […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x