День пам’яті преподобного Арсенія Великого

День пам’яті преподобного Арсенія Великого

8/21 травня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Арсенія Великого.

Святий Арсеній народився в 354 році в Римі в благочестивій сім’ї. Він досягнув великих успіхів у навчанні, вивчив твори усіх риторів і філософів, грецьку та латинську мови, однак згодом знехтував еллінською філософією й присвятив себе служінню Богу. Арсеній став дияконом великої Римської Церкви та жив непорочно та боговгідно.

У той час Західною половиною Римської імперії правив Граціан, а Східною – Феодосій. У Феодосія було двоє синів – Аркадій та Гонорій. Він шукав для них гідного вчителя, який би добре знав мирські науки та водночас із тим був сповнений божественної мудрості.

Коли в своїй частині імперії Феодосій не знайшов такого мужа, то написав про свою потребу імператору Граціану. Граціан, порадившись із папою Дамасом, послав у Константинополь Арсенія.

Феодосій Великий прийняв Арсенія дуже прихильно, наділив його великими почестями й повелів називати його своїм отцем й отцем своїх дітей.

Для навчання царевичів збудували училище, де Святий не тільки навчав їх наукам, але й повчав, як благочестиво жити.

У великій славі перебував Арсеній, і це засмучувало його душу, яка прагнула до чернецтва. Тому він ревно молив Господа звільнити його від покладеного на нього обов’язку.

Одного разу сталося так, що за певну провину Арсеній побив різками Аркадія. Царевич дуже озлобився на Святого й почав замишляти його вбивство. Він схиляв до цього довіреного радника.

Радник же той був богобоязним і відкрив Арсенію задум царевича. Тоді Святий звернувся зі слізною молитвою до Господа й почув з Неба голос, який сказав: «Арсенію! Тікай від людей, і спасешся».

Після того Святий одягнувся в незугарне вбрання тай потай відплив у Олександрію. Там він прийшов у чернечий скит і попросив пресвітерів постригти його в монахи, наставити на шлях спасіння. Себе він назвав мандрівником і вбогою людиною.

Порадившись між собою, пресвітери доручили Арсенія преподобному Іоанну Колову. Коли настав час трапези й уся братія сіла за стіл, Арсеній залишився стояти з опущеною головою, оскільки до трапези його ніхто не запрошував.

Тоді старець Іоанн, щоб випробувати смирення новоприбулого, кинув йому один сухар, який впав на землю. Арсеній же подумав, що старець прозорливий і бачить, що він гірший за пса, й тому кинув сухар йому, як псу.

Через те Святий став навколішки, підійшов, як пес, до сухаря, взяв його ротом і з’їв у кутку, лежачи на землі.

Арсенія Великого

Тоді авва Іоанн сказав пресвітерам, що Арсеній буде великим подвижником. Невдовзі Святого постригли в чернецтво й він почав подвизатися в окремій келії. Арсеній досяг великих успіхів у чеснотах і з часом перевершив своїми подвигами багатьох старців.

Якось під час молитви Арсеній попросив Господа, щоб Він навчив його як спастися. Тоді у відповідь пролунав голос із Небес, який повелів Святому ховатися від людей та перебувати у мовчанні. Після цього Арсеній пішов у глибину пустелі, де віддавався подвигам самітництва в збудованій ним невеликій келії.

У неділю та великі свята він приходив у церкву на Богослужіння. Святий намагався завжди зберігати мовчання, а якщо йому доводилося з кимось розмовляти, то говорив дуже коротко.

Слава про Арсенія як про великого подвижника поширювалася всюди. Дізнався про нього й імператор Аркадій, що правив тоді Східною половиною Римської імперії. Він написав Святому послання, в якому просив у нього прощення та молитов за себе та свого брата. Також Аркадій надавав Арсенію право користуватися усією данню, що збирається в Єгипті, та роздавати її на потреби церков, монастирів і бідних.

Арсеній у відповідь побажав Аркадію та Гонорію, щоб Господь простив їхні гріхи та благословив царювання, а щодо данини, то сказав, що він не потребує її, оскільки помер для світу.

Весь день Святий перебував у трудах, а вночі молився. Спав же він зовсім мало сидячи. Арсеній плів корзини та рогожі з фінікового листя, причому воду, в якій його замочував, не міняв цілий рік, через те в його келії постійно був сморід.

Коли брати запитували його, чому він не міняє воду, Святий відповідав, що під час свого мирського життя насолоджувався пахощами фіміаму та ароматичних речовин, тепер же повинен нюхати цей сморід, щоб Господь звільнив його від нестерпного пекельного смороду.

Святий не завжди жив на одному й тому місці. Іноді він переходив у більш пустельні місця, щоб уникнути спілкування з людьми, які порушували його душевний спокій.

Через своє глибоке смирення, будучи дияконом, Арсеній не входив у вівтар і причащався Тіла та Крові Господніх разом із простими монахами. З цієї ж причини він нікому не писав послань і не пропонував запитань із книг, хоча добре знав Святе Письмо та був високоосвіченою людиною.

Незадовго до смерті Арсеній заповів не робити за ним поминок та не збирати братію на обід, а потурбуватися про те, щоб за його душу приносилася Божественна Жертва.

Відійшов до Господа святий Арсеній у 94-річному віці в 449 чи в 450 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
2 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті преподобного Серапіона Сіндоніта | N.E.W.O.D
16 днів тому

[…] Серапіон, прозваний Сіндонітом, народився у Єгипті. У юному віці він зрікся світу й віддався чернечим […]

trackback
День пам'яті преподобного Михаїла Сповідника | N.E.W.O.D
8 днів тому

[…] Михаїл, єпископ Сінадський, жив непорочно, ангельським життям і сяяв різними […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x