Навіщо Бог попускає нам спокуси?

Навіщо Бог попускає нам спокуси?

– Герондо, навіщо Бог попускає від диявола нам спокуси?

– Для того, щоб відібрати Своїх дітей. «Роби, дияволе, все, що хочеш», – говорить Бог. Адже що б не робив диявол – у результаті він все одно поламає собі зуби об наріжний камінь – Христа. І якщо ми віруємо в те, що Христос є наріжним каменем, то нам нічого не страшно.

Бог не попускає випробовування, якщо з нього не вийде чогось доброго. Коли бачить, що добро, яке станеться, буде більшим, ніж зло, Бог залишає диявола робити свою справу.

Пам’ятаєте Ірода? Він вбив чотирнадцять тисяч дітей і поповнив небесне воїнство чотирнадцятьма тисячами мучеників-ангелів.

Ти десь бачила мучеників-ангелів? Диявол обламав собі зуби! Діоклетіан жорстоко мучив християн і був співробітником диявола. Але, сам того не бажавши, зробив благо Христовій Церкві, збагатив Її святими. Він думав, що винищить усіх християн, але нічого не домігся – тільки залишив нам для поклоніння безліч святих мощей і збагатив Церкву Христову.

Бог вже давно міг би розправитися з дияволом, бо Він – Бог. І зараз, варто Йому тільки захотіти, Він може скрутити диявола в баранячий ріг, [на віки вічні] відправити його в пекельну муку. Але Бог не робить цього для нашого блага.

Хіба Він дозволив би дияволу терзати та мучити Своє творіння? І, однак, до якоїсь межі, до часу Він дозволив йому це, щоб диявол допомагав нам своєю злобою, щоб він спокушав нас, і ми вдавалися до Бога. Бог допускає тангалашці спокушати нас, тільки якщо це веде до добра. Якщо це до добра не веде, то Він йому цього не допускає.

Бог допускає тангалашці спокушати нас, тільки якщо це веде до добра. Якщо це до добра не веде, то Він йому цього не допускає.

Бог усе допускає для нашого блага. Ми повинні в це вірити. Бог дозволяє дияволу робити зло, щоб людина боролася. Адже без виминання, без тертя – не буде і калача.

Якщо б диявол не спокушав нас, то ми могли б загордитися, начебто ми святі. І тому Бог попускає йому вражати нас своєю злобою. Бо, завдаючи нам ударів, диявол вибиває все сміття з нашої запиленої душі, і вона стає чистішою.

Або Бог дозволяє йому накидатися та кусати нас, щоб ми зверталися до Нього за допомогою. Бог кличе нас до Себе постійно, але переважно ми віддаляємося від Нього і знову звертаємося до Нього, тільки коли на нас чатує небезпека.

Коли людина з’єднається з Богом, то лукавому нема де втиснутися. Але, крім цього, і Богові нема чого дозволяти дияволу спокушати таку людину, адже Він допускає це для того, щоб той, хто спокушається, був змушений наблизитися до Нього.

Коли людина з’єднається з Богом, то лукавому нема де втиснутися. Але, крім цього, і Богові нема чого дозволяти дияволу спокушати таку людину, адже Він допускає це для того, щоб той, хто спокушається, був змушений наблизитися до Нього.

Але так чи інакше, лукавий робить нам добро – допомагає нам освятитися. Заради цього Бог його і терпить. Бог залишив вільними не тільки людей, але і бісів, оскільки вони не шкодять, та й не можуть зашкодити душі людини, крім тих випадків, коли сама людина хоче зашкодити своїй душі.

Бог залишив вільними не тільки людей, але і бісів, оскільки вони не шкодять, та й не можуть зашкодити душі людини, крім тих випадків, коли сама людина хоче зашкодити своїй душі.

Навпаки, люди злі чи неуважні – які, не бажаючи цього, роблять нам зло, – готують нам нагороду.

«Якби не було спокус, – ніхто б не спасся», – говорить один Авва.

Чому він так стверджує? Тому що через спокуси відбувається чимала користь. Не тому, що диявол був би колись здатний зробити добро, ні – він злий. Він хоче розбити нам голову і кидає в нас камінь, але Добрий Бог… ловить цей камінь і вкладає його нам у руку. А в долоньку іншої руки Він насипає нам горішків, щоб ми розкололи їх цим каменем і поїли!

Тобто Бог допускає спокуси не для того, щоб диявол нас тиранив. Ні, Він дозволяє йому спокушати нас, щоб у такий спосіб ми здавали іспити на входження в інше життя і при Другому Христовому Пришесті не мали надмірних претензій.

Бог допускає спокуси не для того, щоб диявол нас тиранив. Ні, Він дозволяє йому спокушати нас, щоб у такий спосіб ми здавали іспити на входження в інше життя і при Другому Христовому Пришесті не мали надмірних претензій.

Нам треба гарненько зрозуміти, що ми воюємо зі самим дияволом і будемо воювати з ним, поки не підемо з цього життя.

Поки людина жива, у неї багато роботи, щоб зробити свою душу кращою. Поки вона жива, у неї є право на складання духовних іспитів. Якщо ж людина помре й одержить двійку, то зі списку тих, хто складає іспит, вона відраховується. Перескладання вже не буває.

Прп. Паїсій Святогорець. Слова.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x