Приборкувати себе. Святитель Серафим Соболєв

Публікуємо дещо з настанов як приборкувати себе святителя Серафима Соболєва (1881–1950), архієпископа Богучарського, Болгарського. Богослов, подвижник, духовний наставник, провидець жив у важкі роки революцій та війн, але залишився вірним Господу та Його Церкві.

Вшанування архіпастиря почалося майже відразу після його смерті. Нині зафіксовано понад сто випадків посмертної молитовної допомоги архієпископа Серафима. Більшість випадків пов’язані зі зціленнями, наверненням до віри, даруванням дитини тощо.

«Кожен православний християнин, — йшлося у посланні Святішого Патріарха Болгарського Максима у грудні 2011 року, — який хоч раз схиляв голову в молитві перед місцем упокоєння владики Серафима, може сказати, що владика не залишив своїх чад і після своєї смерті. <…> Владика Серафим був рідкісним прикладом святого, благодатного архієрея з чистою пастирською совістю». Досі не вичерпується багате джерело благодатної допомоги, яку Бог подає за молитвами Свого угодника.

______________________________________________________________________________________

«Я усвідомлюю, що без любові до Христа не можна бути пастирем, а тим більше архіпастирем Церкви. Але те саме треба сказати й про любов до ближніх, яка, за свідченням Самого Господа, є відмітною ознакою справжнього пастирського служіння ¹. І як би я хотів, щоб разом із любов’ю до Христа моє серце було сповнене любов’ю й до ближніх моїх і я міг би сміливо завжди молитися за них, зцілювати їхні душевні рани, бути втішителем у їхніх скорботах, служити їм як останній раб і вести їх словом і життям своїм до одного лише Бога, Спасителя нашого, в Його Царство благодаті та слави.» (Свт. Серафим Соболєв).

Якщо дуже хочеш щось сказати

Не бери участі в жодних наклепах, доносах і лихослів’ях. Провину тих, кого засуджуєш та звинувачуєш, береш на себе.

Ні за що на світі не займайся доносом, звинуваченням та осудом, навіть якщо це стосується і найбільших твоїх ворогів. Покривай своїх ворогів – тоді й Бог тебе покриє.

Твердо запам’ятай головне, а саме – що поки не загородиш уста свої та не перестанеш засуджувати й ображати, завжди будеш неуспішним.

Тому, що особливо сильно тебе дратує, протистав просте та всепереможне мовчання.

Коли тобі дуже хочеться щось сказати або коли тебе провокують і ти відчуваєш, що починаєш дратуватися або хвилюватися, тоді особливо озбройся терплячим мовчанням.

Коли в тебе щось випитуватимуть або різко й нескромно поставлять питання, щоб тебе спровокувати, завжди парируйте: «Навіщо питаєте?»

Про смирення

Ніщо не може допомогти нам спастися, крім смирення. Ми змиряємося перед своїми ближніми, коли не засуджуємо їх.

Май смирення. Тоді навчишся всьому доброму. Чим ти смиренніший, тим ближче будеш до Бога. Прошу тебе, радість моя, швидше здобудь смирення.

Будь смиренною, і все інше тобі додасться. Смиренність означає завжди вважати себе нікчемною.

Уникай марнославства. Якщо тобі в голову приходять марнославні думки, треба говорити: Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу² .

Тільки смиренний може бути справжнім ченцем.

Пам’ятай слова: Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері уст моїх ³! Не повчай, якщо тебе не питають!

Впокорюйся та пам’ятай слова Господа: А ось на кого Я погляну: на смиренного й скрушеного духом і на того, хто тремтить перед Моїм словом

Як отримати смирення? – Мовчанням. Мовчи! Будь дурною! Нехай усі вважають тебе дурною! Мовчання – перший засіб для набуття смирення та любові. Мовчанням спасешся.

Щоб отримати смирення, мовчи, коли тебе лають, коли на тебе гніваються, і молись про себе молитвою «Богородице Діво».

Коли тебе скривдять, неодмінно промовчи, і здобудеш смирення. Потрібно, однак, мовчати не лише вустами, а й серцем. Проти гордості, як і проти осуду, можемо боротися мовчанням.

Будь смиренною. Тоді будеш в істині та в Христовому мирі. Мир залишаю вам, мир Мій даю вам⁴. Господь прийшов на землю – дати нам Свій мир – увесь Свій скарб.

Найголовніше для спасіння – лагідність і смирення.

На запитання: що таке лагідність? – Владика Серафим відповів: «Коли хтось тебе лає, завжди звинувачувати себе і не сердитися. Без скорбот не можемо спастися».

Про наслідування волі Божої

Кожна людина – коваль свого щастя, і від самої людини залежить, чи спасеться вона. Без добровільних зусиль своєї волі людина не може увійти до раю.

Завжди все роби сумлінно!

Намагайся ні на кого не ображатися. Ніколи не гнівайся. Ніколи не наполягай. Коли щось роблять не по-твоєму, кажи: “Слава Богу! Слава Богу!” Потрібно приборкувати себе.

Всі біди та нещастя посилаються нам через те, що не маємо смирення. Потрібно жити як наказує Бог, а не як нам хочеться. Нічого не робиться без Божої волі. У нашому житті немає нічого випадкового. Благаю Господа, щоб Його воля завжди була на мені.

У скорботі прочитай три зачала Євангелія.

Господь не може залишити тебе. Він милостивий. Ти навіть не можеш уявити Боже милосердя. Тому й усіх Божих угодників вирізняло милосердя.

Якщо тебе затьмарить зневіра, читай житія святих. Намагайся прочитати хоча б декілька рядків із них. Для душі вони немов благодатний дощ, який освіжає, підбадьорює та радує.

Тобі важко, але подумай, як було Спасителеві на хресті. Кінець близький, життя минає швидко. На землі ми гості, перелітні птахи.

Завжди пам’ятай слова: “Люта зима, але солодкий рай”.

Святитель Серафим Соболєв

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)