Язик мій – ворог мій

Гріх марнослів’я. Язик – ворог

Багато хто з християн не приборкує язика свого і без поміркованості та будь-якої обережності висловлюють усе, що тільки їм спаде на думку.

Коли їм кажуть, що це недобре і за необдумані слова доведеться їм давати відповідь перед Богом, вони ніскільки не звертають на це уваги і відповідають: що ж з цього, що ми багато говоримо? За це нам нічого не буде; бо слова все одно, що вода…

Але марнослівні не повинні говорити, що слова – вода і що ним у майбутньому житті за марнослів’я нічого не буде. Ні, слова не вода, а «удар язика розтрощить кістки» ¹. І «багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика» ², – каже Сирах.

І внаслідок цього ті, хто думає, що в майбутньому житті марнослівним нічого не буде, проте на них чекає гнів. «Кажу ж вам, – повчає Господь, – що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний» ³. Утримуйтеся ж, браття, від марнослів’я, бо, як бачите, від нього добра немає. Замість нього нехай панують між вами правдивість, прямота та щирість.

Нестерпні люди, що приносять ворожнечу

Є також, на жаль, люди, які ні з ким не можуть ужитися й усюди з собою вносять сварки та ворожнечу. Про що б не заговорили з ними, вони ніколи ні з чим не погодяться й всі для них нехороші й чорне завжди в них біле, а біле, навпаки, чорним для них здається. Ці люди найнестерпніші.

Не даючи спокою іншим, вони й самі живуть, як у пеклі; і до них сміливо можна пристосувати слова Письма: «Язик – вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло та запалює коло життя, будучи сам розжарений від геєни… це – невтримне зло; він повний отрути смертоносної» ⁴, що сказати таким і чим напоумити їх?

Напоумлення для нас святих

Святий Антіох каже: заперечення та безсоромність від злості виходять і сварливий завжди хоче усіх здолати і часто опирається істині, думаючи бути розумнішим за всіх. Він забуває, що Корей, Дафан і Авирон, які опиралися Мойсеєві були пожерті землею й не одні, але і зі своїми радниками. І Еліма волхв, що опирався Павлу та Варнаві, був уражений сліпотою… І ще: мудрість просвітлює людині обличчя, а безсоромний ненависний буде. І неправдомовець завжди викритий буде. І злий – кому буде приємний?

Убоїмося Божественного Письма й не будемо лихослівними та безсоромними. Мовчанням ствердимося в добрі та будемо в покорі в начальників, проганяючи лихослів’я від себе.

Отже, браття, бачачи зі сказаного, яке страшне зло походить від лихих заперечень і безсоромності, тікайте від них. Адже що насправді доброго хоч би від злого язика? Скільки він поселив розбратів і негараздів між людьми, скільки колишніх друзів зробив непримиренними ворогами між собою, скільки віддалив батьків від дітей і дітей від батьків! Скільки віддалив чоловіків від дружин і дружин від чоловіків! О, дійсно, «багато хто впав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика» ⁵.

Побійтеся ж страшного суду Божого та язик свій від злого стримайте, як і каже слово Боже: «Стримуй язик свій від злого, і уста твої нехай не будуть облесливі. Ухиляйся від всього злого та роби добро» ⁶. Амінь.

Пролог

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)