Головна причина наших скорбот

Головна причина наших скорбот – неприйняття Промислу Божого

Перш за все хочу просити вас: незважаючи ні на які великі та малі скорботи, які необхідно пройти кожному, хто зібрався йти шляхом спасіння, незважаючи ні на зовнішні спокуси, ні на внутрішні – зберігати в серцях радість Господню, пам’ятаючи про те, що всі ці скорботи, як і життя наше, скороминущі.
Найчастіше занепад духу, поганий настрій, зневіра походять від того, що ми не можемо “відкинути себе”.

Найчастіше занепад духу, поганий настрій, зневіра походять від того, що ми не можемо “відкинути себе”.

То нам не підходять умови, в які ми поставлені, то нам не подобаються люди, що оточують нас, то ми незадоволені тим, ЩО і ЯК вони роблять, кажуть.

Ми завжди й будемо незадоволені, бо хочемо, щоб усе було лише по-нашому. Таким чином, ми не приймаємо умови, в які нас, як кажуть деякі миряни, поставила доля. Але любі мої, давайте згадаємо, що не фортуна править світом, а Господь Вседержитель.

Потрібно нам навчитися приймати людей, які опинилися поряд, і всі події життя як даність, яку ми отримали від Бога, як обставини, в які нас зволів поставити Господь.

Прийняти, але не судити. Невже ми будемо судити Промисл Божий?! Ні, судити не будемо, ми не маємо на те права, але будемо мудрі й спробуємо міркувати. У цих випадках розважливість нам просто необхідна.

Шлях порятунку – це завжди шлях нагору

По-перше, оцінимо ситуацію, що запропонував Бог для проходження нашого шляху спасіння. Кожен із нас, у яких не опинився б обставинах, повинен вміти їх аналізувати, тобто спробувати тверезо осмислити: в які умови він поставлений, що сприяє успіху у виконанні головної мети нашого життя, а що – заважає.

Кожен із нас, у яких не опинився б обставинах, повинен вміти їх аналізувати, тобто спробувати тверезо осмислити: в які умови він поставлений, що сприяє успіху у виконанні головної мети нашого життя, а що – заважає.

Потім, виходячи з цього аналізу, необхідно навчитися ставити собі завдання, правильного вирішення яких і очікує від нас Господь. Постановка завдання буде другим етапом нашого міркування.

Бачите, ми знову наче опинилися за партою і вирішуємо:
1. Дано: з пунктів А та Б назустріч один одному вийшли два поїзди…
2. Потрібно визначити відстані від зазначених пунктів до точки зустрічі поїздів.
3. Рішення…
4. Відповідь: …

Правильний аналіз даних умов ” дано ” і, звісно, правильна постановка завдання ” потрібно ” – це 50% успіху в його розв’язку. Якщо ж ми не захочемо вирішувати завдань, які поставлені перед нами, то не зможемо перейти на наступний щабель духовних сходів. Адже шлях порятунку – це завжди шлях нагору. Господь веде нас цим шляхом, змушуючи вирішувати нові й нові завдання, що нам абсолютно необхідні. Вони є вправами, завдяки яким ми можемо виробити такі необхідні для спасіння якості, як, наприклад, терпіння, самовідданість, уважність (тверезість) і, звичайно, смирення….
Якщо не навчимося перемагати себе в малому, обов’язково загинемо під час великої спокуси, а її не оминути нікому…

Якщо не навчимося перемагати себе в малому, обов’язково загинемо під час великої спокуси, а її не оминути нікому…

Біси не припинять війни до нашої смерті.

Давайте заздалегідь готуватися, навчатися [християнському] військовому мистецтву. Не забувайте, що ви – воїни Христові, причому в справі спасіння, перед Божим лицем ви всі… воїни, бо в Христі, як сказав апостол, “немає чоловічої статі, ні жіночої” ¹.

Довіряти Богу

Отже, сприймайте всі зміни обставин життя так, ніби приймаєте їх безпосередньо з Божої руки.
Намагайтеся пам’ятати завжди про те, що Бог через духовні закони, а іноді й прямий вплив справді керує життям кожної людини та всього людства в цілому.

Намагайтеся пам’ятати завжди про те, що Бог через духовні закони, а іноді й прямий вплив справді керує життям кожної людини та всього людства в цілому.

Якщо ми навчимося довіряти Йому, тобто будемо просити, щоб Він Сам керував нашим життям, то всі випробування, – ці наші уроки та завдання, підуть нам на користь, збагачуючи досвідом боротьби заради основної справи всього нашого життя: духовно-морального самовдосконалення.

Ніколи не сумуйте; з усього, навіть помилок, здобувайте досвід. З тими, з ким стикає вас життя, будьте дуже обережні, бо в наш час люди зовсім не ті, що були ще 20 років тому. Лицемірство, я б навіть сказав – щира нещирість, що глибоко вкорінилася в душу, що стала ніби її єством, виросла та поширилася настільки, що зрозуміти людину стало неможливо без тривалого випробування.

При цьому слід уникати будь-якої зовнішньої замкнутості, проявів підозрілості. Навіть навпаки, потрібно бути доброзичливими до всіх, але все ж довіряти можна тільки тоді, коли зрозумієте, чим людина дихає. Не вірте й найкращим словам, дивіться лише на справи, життя, загальну спрямованість дій, думок і почуттів, на моральні якості. Все це допоможе вам визначити головне у людині.
Дуже важливо вчитися розумітися на людях, відокремлюючи головне від другорядного.
Намагайтеся бути в мирі з усіма, бережіться будь-яких пліток і пересудів, ухиляйтеся від них. Зростайте в любові, лагідності, мирі та радості у Святому Дусі. “Стійте у свободі, яку дарував нам Христос, і не піддавайтеся знову ярму рабства” ². Один одному допомагайте.
Людинолюбний Господь наш нехай відвідає вас своєю милістю і зміцнить у подвигу…

“Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благоволив дати вам Царство” ³.

Ігумен N.