Навіщо я молюся?

• Звичайно, молюся я не для того, щоб перерахувати Богові мої гріхи. І не для того, щоб похвалитися своїми справами. Навіщо, тоді?
  І не заспокоїти своє сумління виконанням свого молитовного обов’язку.
  І не для того, щоб засудити інших “грішників”, яких я зустрів на своєму шляху, або розпочати та закінчити свій день “релігійно”.
  Але для того, щоб попросити багатоблагоутробного Господа покрити своєю невичерпною милістю мої численні помилки та гріхи. Для цього я молюся.
  Щоб оновилося в мені усвідомлення моєї гріховності, так само як і моя довіра до Божої милості. І коли я молюся, я відчуваю себе поряд зі Святим Богом.

(Старець Йосип Григоріатський)

• Як дощ, що чим більше спадає на землю, тим більше пом’якшує її; так і святе ім’я Христа, яке без помислів нами виголошується, чим частіше закликаємо Його, тим більше пом’якшує землю нашого серця, наповнює його радістю та веселістю.

(Преподобний Ісихій Єрусалимський)

• “Крапля молитви з вірою, набагато цінніша, ніж море занепокоєння”.

(Святитель Николай Сербський)

• Бог усіх скеровує дією Своєї благодаті. Тому не лінуйтеся та не журіться, закликайте Бога день і ніч, щоб вимолити благість Бога Отця послати вам допомогу згори до пізнання того, як вам чинити.

(Преподобний Антоній Великий)

• У молитві потрібно просити не виконання своєї волі, а покладатися у всьму на Бога, що є зодчим усього корисного.

(Святитель Василій Великий)

• Щоб людина була по-справжньому щасливою, її життя має вміщатися в слова: “Слава Богу за все!”.

(Архімандрит Рафаїл (Карелін)

Нам необхідно молитися, тому що це – Боже повеління для нас. Якби віруючі проводили більше часу в молитвах, всі питання вирішувалися б швидше і простіше. Апостол Павло закликає:

Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній.” (До Колос. 4:2)

Через молитву можна вирішити переважну більшість проблем. Коли віруючий постійно молиться, до нього приходить розсудливість, мудрість Божа для прийняття вірних рішень в повсякденному житті. Якщо людина не молиться, то замість мудрості приходить непорозуміння, яке руйнує людину і все навколо неї. Людина без молитви робить багато марних справ, а коли приходить криза – не знає, що треба робити.

“Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах” (1 Петра 4:7)

Багато людей не отримують від Бога виповнення своїх потреб і бажань лише з тієї причини, що вони не просять Господа про це, намагаючись досягти все своїми силами.

“Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся і воюєте та не маєте, бо не прохаєте.” (Якова 4:2)

Навіть, коли тобі важко, нехай ці труднощі не заберуть молитву з твого життя.

Різні проблеми і прикрощі намагатимуться зробити це. Але саме в такі моменти християнину важливо мати духовну чутливість і не дозволяти віддати свій розум емоціям. А це, конкретно, і досягається через молитву.

Сила молитви не залежить від нас – це не особливі слова, вимовлені нами, і не особливий спосіб, в який ми молимося, ані частота, з якою вимовляємо ті чи інші слова. Сила молитви не основується на тому, в який бік світу обернене наше обличчя та в якому положенні перебуває наше тіло. Сила молитви не залежить від використання предметів чи ікон, свічок чи чоток. Сила молитви походить від Всемогутнього Бога, Який чує наші молитви та відповідає на них.
Брак молитви демонструє брак віри та довіри Божому Слову.

(Ред. N.E.W.O.D.)

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)