День пам’яті преподобного Косми скопця і відлюдника

3/16 серпня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Косми,
скопця і відлюдника.

Про житіє святого Косми відлюдника і скопця відомо з розповіді пресвітера Вікантійського монастиря Василія, що міститься в книзі Лімонар. Книга ця складена грецьким монахом Іоанном Мосхом, який подорожував монастирями Палестини, Сирії, Єгипту, Кіпру, Константинополя та Риму та записував розповіді про життя подвижників, їхні вислови та повчання.

Пресвітер Василій повідомляє наступне.

Коли він перебував у Антиохії, святий Косма, що подвизався у Фаранській лаврі¹ , прийшов до патріарха Григорія. Косма дотримувався суворого посту, був ревним поборником істинної віри, твердо беріг церковні догмати та добре знав Святе Письмо.

Невдовзі після свого прибуття в Антиохію він відійшов до Господа. Тіло Косми відлюдника поховали в монастирі неподалік від тіла якогось єпископа.

Через два місяці після кончини Святого Василій пішов відвідати його гроб і зустрів убогого, який просив милостиню.

Коли убогий побачив пресвітера, то тричі вклонився біля гробу й помолився за упокій душі померлого. Після цього він сказав Василію, що тут похований великий старець, і розповів, що отримав від нього чудесне зцілення, оскільки дванадцять років був розслабленим.

Також убогий розповів, що Косма приходить та втішає його, коли він перебуває в скорботі, а також сказав, що кожної ночі Святий говорить єпископу, аби він – єретик і ворог Кафолічної Церкви – не торкався до нього.

Після тієї розмови пресвітер Василій пішов до Патріархії, почав просити його поховати мощі Косми в іншому місці.

Патріарх на це відповів, що єретик не може спричинити шкоди Святому. Слова ж убогого розкривають доброчесність старця та викривають нечестя єпископа, аби його не шанували як православного.

Також пресвітер Василій розповідає, як він колись прийшов до Преподобного в лавру, де той подвизався, і Косма розповів йому наступний випадок.

Якось Святий почав розмірковувати над тим, що означають слова Спасителя: «Якщо нині хто має торбу, нехай візьме, а також і міх: а якщо не має, то нехай продасть ризу й купить ніж». Коли ж Апостоли відповіли, що є два ножі, Господь відповів, що цього достатньо.

Косма не міг сам зрозуміти значення тих слів, а тому пішов у лавру Пірга до отця Феофіла, щоб той пояснив йому.

Святий йшов через пустелю й побачив на своєму шляху величезного змія, який залишав на землі глибокий слід і вигинав своє тіло великими дугами.

Святий Косма зрозумів, що це бісівська спокуса вимагає, щоб він повернувся назад. Він із молитвою до Бога благополучно пройшов через вигин тіла змія, як через ворота, та зустрівся з аввою Феофілом.

Авва Феофіл пояснив, що ножі означають два види боговгодного життя: діяльність (праця) та споглядання (заглиблення розуму в богомислення та молитву). Той, хто володіє цими дома чеснотами, є досконалою людиною.

Крім того пресвітер Василій повідомляє, що на початку свого чернечого життя 10 років провів разом зі святим Космою в Фаранській лаврі й слухав його душокорисні повчання.

Якось Косма сказав Василію слова святого Афанасія Великого й порадив йому, якщо той прочитає в книзі або почує який-небудь із висловів преподобного Афанасія, то нехай запише його на хартії, а за відсутності хартії – на своєму одязі.

Таку повагу мав Косма до великих отців Церкви, з якими після закінчення свого земного життя упокоївся в Царстві Небесному.
Слава Богу вовіки. Амінь.