Віра моя — втишена буря душі моєї

О, браття, як добра та втішна віра наша! Яке велике щастя бути християнином! Де стільки світла та життя, як у Євангелії? Де стільки сподівань і втіх, як у Христа? Де Спаситель, подібний до нашого? Одні ми, християни, носимо хрест, одні ми святкуємо й  і воскресіння! … Віра моя — втишена буря душі моєї…
(Свт. Інокентій Херсонський)

Вірою своєю бачу Тебе, Господи. Віра — світло та зір очей моїх.

Віра моя у відчутті всеприсутності Твоєї. Вона прихиляє коліна мої до землі й здіймає руки до неба.

У дотику моєї душі до Тебе. Вона кличе серце витанцьовувати й душу співати.

Коли ластівка наближається до гнізда свого, пташенята хвилюються, відчуваючи наближення матері.

Віра моя — хвилювання у передчутті наближення Твого.

Коли друг пише мені листа з країв далеких і про мене думає, тоді і я, полишивши інші думки, думаю про нього.

Це думка про Тебе, що спонукає й Тебе, найбільш чуйного, про мене думати.

Коли лева розлучають із левицею, тьмяніють очі його від туги за нею.

Це туга за Тобою, коли ти далеко від мене, Красо моя.

Коли ховається сонце, шторми страшні збурюють море.

Це втишена буря душі моєї, бо світло Твоє зігріває та приносить мир.

Казали очі мої: ми не бачимо Його. Розрадив їх я словами: насправді, створені ви не Його бачити, але справи Його.

Казали вуха мої: ми не чуємо Його. Напоумив їх я словами: насправді, створені ви не Його чути, але про справи Його.

Око не може бачити Його, бо для того й створене, нехай не бачить. Вухо не може чути Його, бо для того й створене, нехай не чує. Але зір може бачити Його, і слух — чути.

Віра моя бачить Тебе, Господи, так само як новонароджений бачить батька свого. Віра моя чує Тебе, Господи, так само, як новонароджений чує батька свого.

Бог у мені бачить і чує Бога в Тобі. Бог не сотворюється, Бог народжується.

Віра моя — занурення в безодню душі моєї та повернення на поверхню з Тобою.

Віра моя — єдине гідне знання моє, решта — дитяче збирання кольорових камінців на березі озера.

Віра моя — єдина гідна справа життя мого, насправді, решта — комедія почуттів.

Коли кажу: допоможи маловірству моєму, мислю: дай мені ще Себе, Отче мій і Боже мій.

Святитель Миколай Сербський

Джерело 

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)