День пам’яті преподобного Ора

7/20 серпня Православна Церква вшановує пам’ять святого преподобного Ора.

Святий Ор подвизався в Фіваїді Єгипетській і був схимником. Він заснував багато монастирів і керував майже тисячею монахів. Старець мав настільки світлий одухотворений вид, що нагадував собою безтілесного духа.

Тривалий час Преподобний проводив самітницьке життя в дальній пустелі, де дні та ночі перебував у молитві й дотримувався суворого посту. Їв Святий пустельну зелень та корені, а воду пив тільки тоді, коли її знаходив.

Вже в глибокій старості Ор побачив уві сні ангела Господнього, який сповістив йому, що він стане отцем великої кількості людей і багато тисяч наставить на шлях спасіння. Також Ангел сказав Ору, що у нього не буде ні в чому потреби, бо Господь дасть йому все, що він у Нього попросить.

Після такого видіння Ор оселився неподалік від людських поселень у власноруч зробленій невеликій келії. Щоб прогодувати себе, він зайнявся городництвом. При цьому в їжу він вживав тільки овочі й часто лише один раз на тиждень.

Господь дарував Святому здатність розуміти писання. Ор, який раніше був неписьменним, зміг вільно читати. Крім того Преподобний отримав від Бога дар зцілювати недуги та виганяти бісів, і люди почали приходити до нього.

Багато хто бажав подвизатися під керівництвом Ора, тому швидко утворилося велике зібрання монахів.

Якось угодник Божий заради духовної користі розказав братії, нібито про когось іншого, а насправді про себе, наступне.
Протягом трьох років ангел Господній через кожних два дні приносив Святому небесну їжу, яка заміняла йому й воду.

Одного разу нечисті духи замислили спокусити Святого. Для цього вони з’явилися йому в вигляді ангелів. Вони показали йому на вогненній колісниці царя, який вказав Ору на його чесноти й додав, що залишилося тільки вклонитися йому, аби піднестися, як Ілля, на колісниці.

Святий подумав, що постійно вклоняється Господу Іісусу Христу і, якщо б з’явився йому Христос, то не вимагав би від нього поклоніння. Так він впізнав диявольську спокусу, й біси зникли.

Преподобний ставився до всіх привітно та милостиво. Коли приходив новий подвижник, Святий скликав братію й за один день новоприбулому споруджували келію.

Щоб у монахів не було потреби здалеку носити дрова, Ор власноруч насадив діброву.

Якось, коли Святий мав лише одного учня, той учень запитав у нього, чи він знає, що настало свято Христового Воскресіння і його слід святкувати.

Преподобний же забув, що настала Пасха, і сказав про це учню. Після того він вийшов із келії, підняв руки вгору й простояв так три дні в молитві до Бога. Потім Ор сказав учню, що …

… для монаха свято й Пасха полягають в тому, щоб розумом наближатися до Бога.

Господь наділив Преподобного й даром прозорливості. Святий знав життя кожного й навіть ті справи, які хтось робив потай.

Так одного разу до угодника Божого прийшов монах, який заховав частину свого вбрання та попросив у Ора інше. Старець виніс захований одяг і привселюдно викрив того монаха.

Багатьох людей, як монахів, так і мирян, Преподобний наставив на шлях спасіння.

Близько 390 року в 90-річному віці Ор відійшов до Бога.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)