День пам’яті апостола Ананії

1/14 жовтня Православна Церква святкує Покров Пресвятої Богородиці, а також вшановує пам’ять святого апостола Ананії.

Святий Ананія належав до числа 70-ти апостолів Христових. Він був архіпастирем в Дамаску. Господь доручив йому охрестити апостола Павла.

Павло тоді мав ім’я Савл і був ревним іудеєм. Він йшов у Дамаск, щоб кинути до в’язниці там усіх християн. Однак через чудесне з’явлення йому на шляху він пізнав Господа, а разом із тим і осліп тілесними очима.

Господь у той час повелів Ананії йти на вулицю, яка називається “Прямою”, і в домі Іуди знайти Савла, що родом із Тарса.

Проте Ананія, який знав, що Савл заподіяв багато зла християнам в Єрусалимі, не хотів іти. Тоді Христос сказав йому, що обрав Савла, аби він сповіщав Його Ім’я перед народами, царями та синами Ізраїлевими.

Після того Ананія прийшов до Савла, поклав на нього руки, і той одразу прозрів, сповнився Духа Святого та прийняв Святе Хрещення.

Згодом іудеї змовилися вбити Павла за те, що він почав проповідувати Христа. Ананія ж разом із іншими християнами спустив його в кошику через віконце по міській стіні, і таким чином Павло уникнув смерті.

Сам же святий Ананія проповідував Христа іудеям та язичникам. Заради проповіді Слова Божого він пішов у Єлевферополь, де правителем був язичник Лукіан. Той нечестивий правитель наказав убивати всіх християн, а тих із них, хто зречеться віри в Христа, удостоювати честі та нагороджувати дарами.

Коли Лукіан видав такий безбожний наказ, Ананія навертав у тій місцевості людей до Істинної віри. Він силою Божою звершував багато чудес та зцілював хворих.

За те язичники схопили його та привели до правителя, який усякими способами схиляв Апостола до жертвоприношення.

Однак Святий, який мав тверду віру, не схилився на вмовляння Лукіана. Щоб не потрапити у ворожі сіті та не втратити Царства Небесного, приготованого тим, хто любить Бога, він попросив у Господа допомоги.

За наказом правителя Ананію поклали на землю та почали жорстоко бити. Глашатай під час катувань голосно закликав Святого виконати наказ правителя та принести жертву ідолам.

Коли катування припинили, Лукіан знову запропонував Апостолу зректися Христа, щоб не зазнати ще більших мук. Проте Ананія залишався непохитним у своїй вірі.

Тоді тіло Святого почали дерти залізними кігтями, а рани обпалювати свічками. Мученик під час тортур мужньо терпів страждання та молився Господу.

Після того правитель запитав у Ананії, допоки він буде так впиратися, і сказав, що не випустить його живим зі своїх рук. Апостол йому відповів, що не поклониться несправжнім богам і вклонятиметься лише Єдиному Богу – Творцю Неба та землі, Який дав йому силу перетерпіти тяжкі муки.

Така відповідь Апостола ще більше розлютила Лукіана, і він наказав побити Святого камінням.

Тоді слуги правителя вивели Ананію за місто та вибили його так само, як вбили колись іудеї первомученика архідиякона Стефана.

Тіло Апостола забрали християни й поховали в його рідному місті Дамаску.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)