День пам’яті преподобної Смарагди Ніженської

28 грудня/10 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Смарагди Ніженської, сповідниці, ігумені.

Свята Смарагда (Іуліанія Авраамівна Онищенко) народилася в 1858 році в селі Марківці Козелецького повіту Чернігівської губернії в бідній сім’ї. Батьки майбутньої святої, Авраам та Марія, походили з козацького роду й мали сімох дітей. Коли дівчинці виповнилося 7 років, вона втратила батька.

Одужання

Становище сім’ї стало ще більш скрутним, і матір змушена була продати корову. Іуліанія часто хворіла, надії на те, що вона житиме, було мало, і для дитини заздалегідь приготували труну. Місцевий священник порадив відвезти хвору дитину в Ніжин у притулок для дівчаток при Введенському монастирі. Там Іуліанія одужала,  пройшла виховання та здобула освіту.

Вона навчилася малювати, в’язати, вишивати, співати, читати, а також малярного ремесла. Свята успішно закінчила училище й стала послушницею у Введенській обителі. Очевидно, в 1876 році вона прийняла чернечий постриг із іменем Смарагда і згодом стала благочинною монастиря.

Коли в 1914 році померла ігуменя монастиря Валентина, сестри одноголосно обрали її наступницею Смарагду. Преподобна довго не погоджувалася взяти на себе такий важкий послух, але зрештою після молитви перед шанованим образом Богородиці схилилася на прохання сестер. Смирення не дозволило їй переселитися в ігуменські покої, тому вона залишилася жити в своїй келії та продовжувала працювати так само, як інші насельниці обителі.

Після революції 1917 року, не зважаючи на напади безбожників, Введенський монастир тривалий час продовжував існувати завдяки мудрому керівництву ігумені Смарагди.

У 1922 році під час проведення кампанії з вилучення церковних цінностей угодниця Божа потрапила за ґрати. На допитах вона поводила себе врівноважено та смиренно, чим намагалася відвернути гнів богоборців від монастиря, де подвизалося близько 200 сестер. Від Святої вимагали дати покази проти монахинь та духовенства й катували її. Слідчі довели Смарагду до такого стану, що вона здалася їм мертвою, і сестрам обителі дозволили забрати її тіло.

Коли сповідницю Христову привезли в монастир, вона ожила. Наступного ранку Преподобну знову забрали в тюрму. Всупереч відсутності складу злочину її засудили до 3-річного ув’язнення. Віряни Ніжина подавали численні прохання про звільнення Святої, але вирок не змінили.

Після закінчення встановленого строку преподобна Смарагда повернулася в рідну обитель і приступила до ремонту будівель.

У 1927 році монастир остаточно закрили й влаштували в його приміщеннях артилерійські склади. Вісімдесят літніх монахинь разом із ігуменею переселили в Козелецький Георгіївський чоловічий монастир.

Звільнення

У 1930 році угодницю Божу заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації. Святу тримали в холодній камері, чим остаточно підірвали її здоров’я. Оскільки слідство не встановило складу злочину, з часом Преподобну звільнили. Після звільнення матушка Смарагда поселилися разом із чотирма сестрами в Козельці в приватній квартирі. За спогадами знайомих, вона була благородною, мовчазною й несла людям мир Христовий.

Коли під час Великої Вітчизняної війни з’явилася можливість відкривати храми та монастирі, Преподобна разом із сестрами зайнялася відновленням рідної розореної обителі.

Восени 1941 року відкрили Введенський собор. Працею сестер та богомольців для нього виготовили іконостас, двері та вікна. Зібралося 18 монахинь, і протоієрей Василій Бугаєвський, що з Божою допомогою пережив роки гонінь, почав звершувати Богослужіння.

Восени 1943 року монастир знову закрили. Матушка Смарагда поселилася в Чернігові поблизу Трійце-Іллінської жіночої обителі. Сестрам, які подвизалися разом із нею, Преподобна говорила, що прийде час, коли монастирі та храми відкриють, а її останки будуть почивати в Ніжині, де вона провела більшу частину свого життя.

10 січня 1945 року ігуменя Смарагда відійшла до Господа. Незадовго до кончини вона попросила поховати її тіло на монастирському кладовищі й сказала не закопувати глибоко гріб, бо її двічі доведеться переносити. Могилу Святої доглядали сестри Свято-Введенської обителі.

У 1969 році міська влада Чернігова вирішила влаштували на місці монастирського кладовища парк. Близьким померлих запропонували перенести їхні рештки на нове кладовище «Яловщина». Тоді й згадали про пророцтво Смарагди. Гріб угодниці Божої був закопаний лише на один метр в глибину, і його не довелося довго відкопувати. Коли гріб Преподобної відкрили, її тіло виявилося нетлінним.

16 листопада 2011 року з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського та всієї України Володимира мощі Святої перепоховали на території Ніжинського Введенського жіночого монастиря. 3 травня 2014 року відбулося урочисте прославлення преподобної Смарагди в сонмі місцево шанованих святих Ніжинської єпархії.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)