День пам’яті мучениці Агнії діви
21 січня/3 лютого Православна Церква вшановує пам’ять мучениці Агнії діви.
Дівиця Агнія
Свята Агнія народилася в Римі, мала благородне походження та виховувалася в благочесті. На 13-му році свого життя вона постраждала за Господа нашого Іісуса Христа та відійшла в життя вічне. Дівиця була прекрасна тілом і ще прекрасніша душею. Вона обручила себе Небесному Жениху й дала обітницю до кінця життя зберігати цноту.
Спокуса
Одного разу, коли Агнія поверталася додому з жіночої школи, її побачив син начальника області Сімфронія та запалав до неї плотською пристрастю. Він почав посилати дівиці дари, а вона їх не приймала та говорила, що має Нареченого, кращого за нього. Тоді юнак вирішив дарувати Агнії більш цінні подарунки й сам приніс їх їй.
Дівиця сказала йому відступити від неї, бо його випередив інший Наречений, що одарив її дорогоцінними каменями, перлами та золототканим одягом і пообіцяв дати їй безцінний скарб. Потім Агнія розповіла юнаку про інші чесноти свого Нареченого й розкрила Його Божественну природу. Юнак не зрозумів, про Кого йому говорять, і запалав до дівиці ще більшою пристрастю, від якої занедужав.
Коли Симфроній дізнався причину хвороби свого сина, то почав сам добиватися, щоб Агнія взяла шлюб із юнаком. Проте свята відмовлялася від цього.
Потім хтось повідомив начальнику області, що дівиця — християнка, і він зрадів, що має владу над нею.
Агнію привели на суд до Симфронія, і він почав ласками та погрозами відвертати її від Христа.
Свята була непохитною ву вірі та не боялася погроз. Тоді начальник області наказав вибирати Агнії одне з двох: або виходити заміж за його сина, або служити до кінця життя богині Весті, якій служили непорочні діви. На те Свята відповіла, що вклоняється та служить Єдиному Істинному Богу, а язичницьких богів проклинає.
Почувши сказане дівою, Симфроній погрозив, що віддасть Агнію в будинок розпусти.
Вона ж, переконана в Божественному заступництві, сказала, що і богам не вклониться, і цноту збереже. Також діва додала, що Симфроній та інші подібні до нього ідолопоклонники, якщо не навернуться до Істинного Бога, будуть терпіти вічні муки.
Покарання світу цього
Слова Святої розлютили начальника області. За його наказом Агнію оголили та повели до блудниць.
Тоді з Божої волі на голові дівиці виросло таке довге волосся, що повністю вкрило її тіло. У будинку розпусти Свята побачила Ангела, який оточив її несказанним сяйвом, через що на неї не могли дивитися безсоромні юнаки. Коли Агнія почала молитися, то побачила перед собою біле вбрання, зіткане ангельськими руками, і одягнула його та прославила Бога.
Чоловіки, що розпалені пристрастю приходили до дівиці, лякалися сили Божої, яка захищала її, кланялися та йшли геть. Прийшов до Агнії й син Симфронія. Він не убоявся Бога та захотів доторкнутися до дівиці. Тієї ж миті ним оволодів біс та задушив його.
Незабаром про смерть свого сина дізнався начальник області й почав звинувачувати Святу в чаклунстві та вбивстві. Вона ж відповіла, що юнака за повелінням Ангела Божого вбив сатана.
Випробування
Після того начальник області зажадав, щоб Ангел воскресив мерця. Таким чином стане зрозуміло, що Агнія не чинила вбивства. Свята, щоб прославити могутність Істинного Бога, почала молитися. Господь послав Свого Ангела, який воскресив померлого. Юнак одразу почав голосно сповідувати Істинного Бога.
Через те диво навернулося до Христа 160 язичників, яких разом із воскреслим юнаком невдовзі обезголовили.
Язичницькі жерці почали вимагати смерті дівиці. Симфроній бажав відпустити Святу, однак зі страху перед народом не наважився на те і залишив замість себе свого намісника Аспазія, а сам віддалився. Аспазій наказав розвести велике вогнище та спалити в ньому Мученицю.
Коли Агнію кинули в багаття, полум’я розступилося, а вона стояла посеред нього неушкодженою та молилася Богу.
Тільки-но вогнище згасло, за наказом Аспазія в гортань Мучениці ввіткнули меч, і вона відійшла до Господа. Кончина Святої настала в 304 році.
Батьки Агнії поховали її тіло на своєму полі неподалік від міста. Туди почали в нічну пору збиратися на молитву ті, хто вірив у Істинного Бога.
Якось язичники напали на християн, почали кидати в них каміння, багатьох поранили та всіх розігнали. Лише одна дівиця на ім’я Емерентіана залишилася біля гробу Святої, її вбили ідолопоклонники. Тоді ж сталися землетрус та гроза, і більша частина тих язичників загинула.
Тіло Емерентіани поховали поблизу грониці Агнії. Там батьки останньої удостоїлися дивного видіння. Вони побачили сонм сяючих небесною славою дів, а серед них і свою дочку. Вона ж сказала їм не плакати за нею, а радіти.
Згодом біля гробу Святої чудесно зцілилася Констанція, дочка Костянтина Великого (306–337). За її проханням імператор Костянтин побудував на тому місці храм.
Констанція поселилася при храмі разом із іншими дівами, і там виник дівочий монастир.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
