Спасіння. Як його досягти?
Христос прийшов у світ, щоб спасти людину, і Його Свята Церква продовжує спокутну справу спасіння Христа упродовж віків.
Але що таке спасіння і як воно досягається?
Багато хто з нас вважає, що спасіння — це втеча від світу, зайняття лише духовними справами та відмова від фізичних та матеріальних потреб.
Однак спасіння — у тому вигляді, як його розуміє та переживає Православна Церква, — полягає не у запереченні, не у звільненні від чогось, тобто зреченні від тварного, але, головним чином, у набутті: це зодягнення у Христа. Спасається той, хто зодягається у Христа.
Спасіння — це зодягнення у Христа. Спасається той, хто зодягається у Христа.
Ми співаємо під час Хрещення: «Єліци в Христа хрестітєся, во Христа облєкостєся. Алілуя!». Один православний богослов говорить, що таємнича справа спасіння людського роду відбувається не законом чи справами, але єдиною та неповторною Особою Боголюдини Христа. Адже вчення та справи Христові тісно пов’язані з Його Особою.
Заповіді
Так, людина, яка дотримується заповідей Христових у своєму житті, обов’язково зустріне й Самого Христа. Вчення та чудеса нашого Господа не відокремлені від Його Особи, але завжди важливо пам’ятати про те, що спасає нас тільки Він Сам і ніхто інший.
Багато хто міг би зробити деякі з тих справ, які звершувалися Христом, або сказати деякі істини, подібні до тих, що ми зустрічаємо в Євангелії, але вони не можуть спасти людину, тому що не є Боголюдиною.
Тільки Син і Слово Боже став людиною, щоб людина могла стати Богом по благодаті, як підкреслює прп. Афанасій Великий. А преподобний Симеон Новий Богослов говорить: «Спасіння особи моєї не діла мої, але мій Бог».
Христос спасає нас, не вириваючи з цього життя.
Він спасає не лише нашу душу, а й наше тіло. Він преображає Своєю благодаттю, що освячує, душу, тіло, матеріальні блага, все творіння. Святі Отці зазначають, що після гріхопадіння разом із людиною страждає й природа. Матеріальні блага як творіння Божі не можуть бути злом. Але використання їх людиною часто призводить до того, що вони служать злим намірам.
Наше спасіння та єднання з Богом, до якого закликає нас Церква, не є абстрактними. Жити з Христом означає жити в Церкві, яка є Тілом Христовим і яка являє Його світу.
Ми зможемо жити зі своїми братами та сестрами в любові лише тоді, коли в кожному з них бачитимемо Христа.
Немає одного, єдиного для всіх місця або способу спасіння, тому що коли наш спосіб життя освячений Церквою, він благословляється Богом і приводить нас до спасіння.
Господь каже у Святому Євангелії: «У домі Мого Отця обителей багато»1(Інн. 14, 2) і вказує на спасіння, причетниками якого ми можемо стати, освятивши обраний нами шлях життя.
Преподобний Антоній Великий на запитання про те, як спастися, відповів так: «Куди б ти не пішов, завжди май Бога перед своїми очима, щоб ти не робив, май на те свідчення в Писанні… й спасешся».
Один спасається в сім’ї, інший – у монастирі. Всі можуть спастися, якщо тільки бажають спасіння та шукають особистого спілкування з Христом через Таїнства Церкви та дотримання Його заповідей. У них Він відкриває Себе нам залежно від того, наскільки ми Його шукаємо.
_________________________________________________
[1] Імовірно йдеться про прп. Іустина Поповича, – прим. перекладача.
(Западные святые – наше наследие – розділ на N.E.W.O.D.)
