День пам’яті пророчиці Анни
3/16 лютого Православна Церква вшановує пам’ять пророчиці Анни, дочки Фануїла.
Праведна Анна була дочкою Фануїла, що походив із коліна Асирового. Вона вирізнялася доброчесністю, і саме її ім’я в перекладі з єврейської означає «милостива».
Свята рано овдовіла і, як сказано в Євангелії, не відходила від храму та служила Богу постом і молитвою вдень і вночі.
За благочестиве життя вона удостоїлася від Господа дару пророцтва. Праведний старець Іосиф і Пречиста Діва Марія принесли Богонемовля Христа на 40-й день після Його народження в Єрусалимський храм для звершення над ним законного обряду. Тоді Анна, будучи вже 84-річною старицею, перебувала в храмі.
Побачити Мессію
Наприкінці життя вона мала радість побачити довгоочікуваного Месію та разом із праведним Симеоном Богоприємцем прославила Господа. Свята сповістила про Христа всім, хто був у Єрусалимі, хто чекав спасіння: «…прийшовши тієї години,… славила Господа та говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі»1(Лк. 2:38).
На іконі «Стрітення Господнє» помітна фігура пророчиці Анни, де вона зазвичай зображена поруч із Симеоном, а Марія з Йосифом передають Немовля для благословення Симеону та Анні.
Якщо дивитися на Євангельську розповідь про стрітення Господнє як на ікону, то в центрі буде Немовля на руках у Матері, праворуч стоять Симеон із Анною. Вона підносить Його до Симеона. В особі Симеона ніби представлені всі мудреці Старого Заповіту, а в особі 84-річної Анни – усі жінки Старого Заповіту: Сарра, Ревекка, Рахиль, Девора і т. д. Матір Божа стоїть поряд із Йосифом.
Симеон із Анною та Марія – люди, життя яких можна охарактеризувати одним словом: вірність. Але для Симеона та Анни – це вірність очікування. Анні вже 84 роки, і вона не на мить не відходила від храму. Пророчиця Анна перебувала в молитві та пості, тобто жила в повній вірності Богові.
Симеон настільки був вірний очікуванню Месії, Христа, Який повинен у тілі прийти в цей світ, що навіть не міг померти, поки не побачить Його.
А вірність Марії – це вірність співпрацівниці, вірність перебування з Христом і трудів разом із Ним.
Тут ми бачимо різницю між вірністю старозавітною та новозавітною. Перша є вірністю очікування, а друга – вірністю співпраці.
Слава Богу вовіки. Амінь.
