Люди будуть схожі на жаб

Насувається велика буря, яка захлисне всіх нас, і священників також… Ми думаємо, що в цьому світі немає господаря. У кожному, навіть найменшому будинку, є свій господар. Люди будуть схожі на жаб…

Є свій Господар і в цьому світі

Це Сам Господь Бог. Десь в Євангелії, в Апокаліпсисі говориться, що в останні часи люди будуть схожі на жаб. Що це означає?

Ви, звісно, ​​бачили жабу? Вона перебуває то на суші, то у воді. Теплохолодні християни — це ті самі жаби: вони то з Богом, то з дияволом.

Бажаю всім молодим людям мати чисте серце. Коли я на вас дивлюся, то відчуваю радість. Ви нагадуєте мені квіти Божі. Не ходіть вечорами у такі місця, де ви можете впасти в спокусу. Збережіть враження від цієї проповіді та будьте учнями Спасителя, воїнами Христовими.

Найвища радість

А ви, батьки, навчайте дітей тому, що радість, яку пропонує диявол, жалюгідна.

Найвища радість — це бути поруч із Христом, таку радість відчувають архангели та ангели.

Є ще радість молитви: моліться, і ви побачите, як вона розквітне у вашому серці. Радість від присутності в храмі. Радість Святого Причастя. Радість здійснювати справи милосердя, радість любові та радість прощення ближніх. Це радість у Господі! Передати її на словах неможливо.

Навчайте інших своїми справами та своїм життям, і тоді вони зрозуміють, що таку радість може дарувати тільки Христос. Наша Православна Церква сповнена радості!

*****

“Мертву рибу відносить течія річки, а жива риба здатна плисти й проти течії.

Дорогі мої, дайте відповідь: хто ми, мертві чи живі християни? 

Якщо ми мертві, то нас віднесе в прірву течія гріха.

А якщо ми живі, то ми не повинні захоплюватися жодною гріховною течією. Протистійте віянням нашої ери“.

*****

Живий інтерес до Христової Церкви

Ви небайдужі до віри, це сьогодні рідкість, і ви вболіваєте за справи церковні. Саме тому я хотів би повідомити вам щось дуже важливе: Як воїни Христа, як вірні чада Церкви, ми не повинні залишатися байдужими до церковних питань, а повинні проявляти живий інтерес до Христової Церкви. Християни мають бути борцями.

Але коли ми говоримо, що вони повинні боротися, ми не маємо на увазі, що вони повинні взяти в руки зброю: кийки, рушниці чи гвинтівки. Ні. Все це нам чуже.

Нам потрібна духовна зброя. А наша духовна зброя — це:

 — Слово Боже;

 — наш протест;

 — наші голоси, що вигукують «Ганьба!»;

 — вся ця атмосфера, яку ми можемо створити й яка є той самий бич Іісуса Христа, піднятий Ним проти блюзнірства та беззаконня. І ми з вами маємо підняти цей священний бич Христа, протестувати проти гидоти, що коїться в суспільстві.

Мужність

Під час читання житія святих мучеників нас вражає та мужність, яку виявляли християни. Вони з’являлися перед імператорами та тиранами й піднімали свій голос: «Сором і ганьба вам, жорстокі нелюди!». Вони протестували проти жорстокості гонителів Церкви. Їх хапали й теж піддавали мукам.

Такими живими активними християнами вони були. Безбожники не зупиняються, нищать Церкву Христову. Ось чому ми маємо бути готові захищати наші святині.

Давайте не заспокоюватимемо себе тим, що «Бог не залишить» і що «ворота пекла не здолають її»¹(Мф. 16, 18).

Безумовно, Церква не буде стерта з землі, але вона може зникнути з Греції, як це сталося в Малій Азії. Де зараз Церква Малої Азії? Де її п’ятдесят митрополій? Де її храми? Де її монастирі? Де її святі місця? Де її святі мощі? Де все це, де? Якщо ви налаштовані боротися, є надія, що ми переможемо; якщо не налаштовані — нас змете хвиля зневіри, безбожжя та всіх єресей.

Я не сьогодні-завтра покину цей світ, я старий. Але я вас попереджаю та говорю вам:

“Ви побачите безліч лих у нас на батьківщині, жахливіших, ніж ті, що бачили ми. Але що б не трапилося: навіть якщо зірки впадуть із неба, навіть якщо вичерпаються річки, навіть якщо все буде зруйноване, все одно залишиться на віки непереможним Господь і Бог наш, Іісус Назарей, «Якого юнаки благословіть, священнииці оспівуйте, люди звеличуйте на всі віки»! Амінь.

Митрополит Флоринський Августин (Кантіотіс)

Джерело: Уривок із проповіді митрополита Августина для молоді, 1963 рік.