5/18 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Ісихія Посника.

Пустеля. Самітництво

Святий Ісихій походив із міста Адрапи та виховувався у доброчесності. З часом він зрікся світу та вирушив у пустелю поблизу приморського міста Адранії у Віфінії.

Заради подвигів самітництва Преподобний замислив поселитися на горі Майоніс. Для того, щоб зашкодити Святому здійснити той задум, нечисті духи, які боялися вигнанння з місця свого перебування, увійшли в двох чоловіків Іоанна та Іларіона і вступили в розмову з Ісихієм. Вони запитали у Преподобного, куди той іде, і сказали йому, що він і жодного дня не житиме на Майонісі, бо та гора населена хижими звірами та розбійниками.

Святий розпізнав бісівську підступність і відповів, що через свої гріхи заслуговує на смерть, а тому й піде на гору, щоб померти. Потім Ісіхий відігнав нечистих духів молитвою й хресним знаменням і зійшов на Майоніс. Там він поселився у власноруч збудованій келії й почав жити самітником.

Для забезпечення потреб в їжі Преподобний насадив сад та займався землеробством. 

Якось налетіла велика зграя птахів і почала поїдати труди рук Святого. Тоді Ісихій помолився Богу, і всі птахи, що зкуштували їжі Преподобного, попадали на землю та не змогли підвестися. Святий змилостивився над ними та наказав їм летіти геть і більше не живитися від чернечих трудів. Тієї ж миті птахи здійнялися в повітря та більше не прилітали до саду Ісихія.

Згодом Преподобний побудував у долині біля джерела церкву на честь апостола Андрія Первозваного. Там він подвизався разом зі своїми учнями. Якось до Ісихія привели біснувату отроковицю. За проханням її батьків Преподобний помолився Богу й вигнав нечистого духа. Потім він розповів, що після його кончини на тому місці буде заснована жіноча обитель, і молитви святих черниць відженуть звідти всю нечисту силу.

Одного разу Преподобний побачив подорожнього з тяжко навантаженим возом. У віз були запряжені воли, один із яких спіткнувся, впав і не міг встати. Щоб підняти тварину, той чоловік докладав багато зусиль і, зрештою, зовсім знесилився та заплакав.

Тоді Ісихій зглянувся на нього, погладив вола по шиї та наказав тварині підвестися та продовжити шлях. Потім Преподобний перехрестив безсловесну твар, і віл встав на ноги та потягнув віз. Зраділий подорожній вклонився Святому та вирушив у путь.

Ісихій постійно посилював свої подвиги та вдосконалювався в чеснотах. За те він удостоївся спілкування з Божими Ангелами.

Від Ангела Преподобний і дізнався про завершення часу свого земного життя. Це було за 30 днів до його кончини. З великою радістю Ісихій очікував смерті. Незадовго до неї він зібрав учнів і запропонував їм слово повчання.

Опівночі місце подвигів Святого осяяло яскраве світло. Тоді він звернувся з молитвою до Господа й віддав у Його руки свою душу. Тіло Преподобного поховали в храмі Андрія Первозваного. Помер Ісихій близько 790 року.

У 792 році мощі Святого перенесли в місто Амасію. На місці його подвигів виник жіночий монастир.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D)