Не будь невірним, а вірним

…Зійдемо й ми сьогодні, браття, подумки до Сионської світлиці. Бо там зібралися апостоли.

Там Сам Господь Іісус Христос проходить крізь зачинені двері та каже: «Мир вам!», наповнивши їхні душі радістю.

Зраділи учні, побачивши Господа, й увесь смуток тілесний і страх серцевий відкинули. Душі їхні здобули духовну відвагу, коли вони впізнали свого Владику, бо Він оголив перед усіма Свої ребра та показав на руках і ногах виразки від цвяхів.

Фома не бачив Господа разом із іншими учнями в перше Його пришестя. Почувши про Його воскресіння, він сказав: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю»¹.

Він сказав так не тому, що вважав почуте від апостолів хибним, але хотів побачити Христа, щоб самому переконатися у Його воскресінні.

Тому й Господь не дорікає Фомі, але каже йому так: «Подай руку твою та відчуй пробиті ребра Мої, і вір, що це Я Сам»². І до тебе патріархи та пророки провиділи Мене і вірили в втілення Моє.

Спочатку випробувай пророцтво про Мене Ісаї. Бо сказав: «Копієм у ребра прободен був, і вийшли кров та вода» ³.

Я був пронизаний, щоб воскресити Адама, що впав через ребро; невже тебе залишу невіруючим? Доторкнися до Мене та зрозумій, що це Я Сам! Як колись доторкнувся до мене Симеон і, зрозумівши, хто Я, просив відпустити його з миром.

І не будь невірним, як Ірод, який, почувши про Моє народження, говорив волхвам: «Де народився Христос? Скажіть мені, щоб я теж пішов і вклонився Йому»⁴. А в серці замислював вбивство. Але хоч і немовлят перебив, шуканого не знайшов. Бо шукають Мене злі й не знаходять.

Віруй Мені, Фомо, і впізнай Мене, як Авраам, до якого під сінь Я прийшов із двома ангелами, і він, пізнавши Мене, назвав Господом. І молився за Содом, щоб Я не погубив міста, якби в ньому знайшлося хоч десять праведників.

І не будь невірний, як Валаам, який Духом Святим пророкував Мою смерть і воскресіння за мир, але спокусився корисливістю та загинув після цього.

Віруй Мені, Фомо, що це — Я Сам, Якого бачив уночі Яків на сходах, що стояв. Він Мене впізнав духом і коли Я боровся з ним у Месопотамії, і тоді Я обіцяв йому втілитися в його нащадках.

І не будь невірний, як Навуходоносор, що бачив Мене, як того, хто врятував юнаків у печі від вогню, й істинно назвав Мене Сином Божим, але потім знову повернувся до своїх помилок і загинув.

Повір Мені, Фомо, що це Я Сам. Той, чий образ бачив Ісая на високому престолі серед безлічі ангелів.

Це Я з’явився Єзекиїлю серед тварин у образі людини. І Я показав йому вас у вигляді живих коліс, що тримаються за Мене і підіймаються зі Мною. Той самий Дух був тоді в колесах, Якого Я й сьогодні в вас вдунув. Дух Святий.

Це Мене бачив Даниїл у хмарах небесних, подібного до Сина людського, що піднявся до Вітхого Днями. І він написав про дану Мені від Бога Отця владу та царство на небі та на землі, у нинішньому віці та майбутньому.

Принеси, о Близнюче, твій перст і доторкнися до Моїх рук, якими Я відкривав очі сліпим і глухим дарував слух, і німим дар слова.

Осяжи й ноги Мої, якими Я у вашій присутності ходив морем і йшов по повітрю; цими ж стопами Я спустився аж до пекла й поправ пекло, а потім йшов із Лукою та Клеопою до Еммауса. І не будь невірним, а вірним».

Відповідав Йому Фома: «Вірую, Господи, що це Ти, Христе Боже мій, про Якого писали пророки, провидячи Його в давнину Духом; Якого Мойсей прообразував у Законі; Якого відкинулися священники та фарисеї; Якого через заздрість зрадили книжники та юдеї; Якого засудив на розп’яття Пилат із Кайяфою; Якого Бог Отець воскресив із мертвих.

Бачу ребра, з яких Ти виточив кров і воду. Воду — щоб очистити землю, що осквернилася, кров — щоб освятити людське єство.

Бачу руки Твої, якими Ти на початку створив все творіння, насадив рай, створив людину. Якими Ти благословив патріархів, помазав царів, освятив апостолів.

Бачу ноги Твої, до яких торкалася блудниця й отримала відпущення гріхів. На які припадала вдовиця й одержала воскреслим із мертвих свого сина. У цих ніг кровоточива краю ризи торкнулася та зцілилася від недуги. І я, Господи, вірю, що Ти Бог».

І сказав йому Іісус: “Ти повірив, бо побачив. Блаженні ті, хто повірив в Мене, не бачивши»⁵.

Тому, браття, будемо вірити в Христа Бога нашого; Розіп’ятому вклонімося, прославимо Воскреслого.

Повіримо Тому, Хто з’явився Апостолам, заспіваємо Тому, Хто показав ребра Свої Фомі. Вихваляймо Того, хто прийшов оживити нас. Сповідуймо просвітившого нас. І всіх благ, що подав нам достаток, звеличимо.

Пізнаймо Єдиного від Трійці Господа Бога й Спасителя нашого Іісуса Христа, Йому слава з Отцем і Святим Духом, і тепер і повсякчас. Амінь.

Свт. Кирило Ту́ровський