День пам`яті мучениці Олександри Римської
23 квітня/6 травня Православна Церква вшановує пам`ять мучениці Олександри Римської, Нікомедійської, імператриці.
Мучениця Олександра була дружиною нечестивого імператора Діоклетіана (284–305), проте таємно сповідувала християнську віру.
Коли улюблений імператорський воїн Георгій проголосив себе християнином і терпів муки за Христа імператриця Олександра довідалася про його страждання. Зміцнившись його мужністю та бачачи його непохитність, вона теж вирішила відкрито оголосити себе християнкою та засвідчити свою любов до Іісуса Христа.
Свята Олександра вирушила до місця, де мучили святого Георгія, припала до ніг святого великомученика та виголосила себе християнкою.
Озлоблений Діоклетіан, наказав стратити імператрицю. Свята мужньо прийняла вирок і смиренно пішла до місця страти, молитовно зводячи свій погляд до неба.
Дорогою вона стомилася та попросила воїнів дозволити їй трохи відпочити. Притулившись до стіни будинку, вона тихо відійшла до Господа. Це сталося 304 року.
Проте існує й інша версія щодо мученицької кончини Святої. За деякими джерелами, кончина цариці Олександри настала в 314 році.
У 305 році Діоклетіан відмовився від імператорської влади, й влада зосередилася в руках його співправителя та зятя Максиміана Галерія (305–311).
Максиміан був фанатиком язичництва та мав грубу й жорстоку вдачу. Діоклетіан видав за нього заміж свою дочку Валерію проти її волі. Імператриця ж Олександра виховала дочку в істинній вірі.
Після смерті Галерія Валерію хотів взяти за дружину імператор Максимін (311–313).
Валерія відмовила йому, й Максимін заслав її в Сирію, де вона жила з матір’ю.
Зрештою в 313 році помер і Максимін. Тоді матір і дочка вирушили в Нікомедію з надією на милість нового імператора Лікінія (313–324).
Однак Лікіній, який офіційно дозволив християнам вільно сповідувати свою віру, виявився ворогом Христа. За його наказом Олександру та Валерію обезголовили, а їхні тіла кинули в море.
Слава Богу дивовижного во святих Своїх вовіки. Амінь.
