День пам’яті знайдення мощей праведних Никодиама, Гамаліїла та сина його Авива
2/15 серпня Православна Церква вшановує пам’ять знайдення мощей праведних Никодиама, Гамаліїла та сина його Авива.
Праведний Никодим був «чоловіком із фарисеїв… із начальників іудейських»(Інн. 3:1), який увірував у Господа Іісуса Христа.
Спаситель пояснив йому, як людина відроджується через Хрещення, проте він не зрозумів, як можна народитися знову. Коли Господь дорікнув йому за нерозуміння, він прийняв це зі смиренням1(Інн. 3:1-21).
Никодим час від часу приходив до Христа, а також захищав Його перед фарисеями (Інн. 7:50-52). Після Хресної смерті Господа він приніс «суміш смирни й алоя», аби помазати Його Тіло (Інн. 19:39).
Коли його вигнали з синагоги за віру у Христа, святий Никодим оселився зі святим законовчителем Гамаліїлом у його заміському будинку, де залишався до своєї смерті.
Праведний Гамаліїл, у свою чергу, був учителем закону (Діян. 5:34) та наставником святого апостола Павла (Діян. 22:3).
У 415 році він дивним чином з’явився священнику на ім’я Лукіан. На вигляд Гамаліїл, за словами отця Лукіана, був «мужем літнього віку, високого зросту, з приємним обличчям, довгою бородою, в білому одязі, розшитому золотими хрестами».
Гамаліїл тричі назвав отця Лукіана на ім’я, а потім звелів йому піти до Єрусалима та сказати тамтешньому єпископу Іоанну, щоб той відкрив гробницю, де спочивали мощі праведного Гамаліїла й інших святих.
Священник запитав у незнайомця, хто він, на що почув відповідь: «Я Гамаліїл, який наставив апостола Павла в Законі».
Тоді святий Гамаліїл розповів отцю Лукіану, де знайти мощі первомученика й архідиякона Стефана. Він також відкрив, що після того, як тіло святого Стефана пролежало непохованим день і ніч, він взяв його й поклав у гробниці, яку приготував для себе.
Там само були поховані праведний Никодим і син праведного Гамаліїла Авив, який, як і батько, свого часу прийняв Хрещення.
Пізніше в тій ж гробниці поховали й і самого Гамаліїла.
Отець Лукіан спершу з осторогою поставився до видіння, побоюючись, аби це не було оманою від лукавого.
Однак після того, як святий Гамаліїл знову з’явився йому і наказав виконати свої повеління, пресвітер зробив це.
Коли чесні мощі знайшли та відкрили, вони видавали прекрасні пахощі.
Святі мощі первомученика й архідиякона Стефана і праведних Никодима, Гамаліїла та сина його Авива в 428 році були перенесені до Константинополя і покладені в церкві на честь святого диякона Лаврентія.
