Чому люди починають кохати один одного?

Людина починає кохати іншу, тому що раптово, несподівано для себе самої, бачить у ній щось, чого він раніше ніколи не бачила. Буває: молоді люди, дівчата належать до певного спільного кола, живуть пліч-о-пліч, працюють разом, беруть участь у суспільному житті. І раптом той, хто ніким досі не був помічений, стає центром інтересу для одного з цього кола; якоїсь миті одна людина побачила іншу не тільки очима, але якимось проникненням серця та розуму. І ця людина, яка була просто однією з багатьох, раптом стає єдиною. Людина тоді постає із новою красою, новою глибиною, новим значенням.

Таке бачення може тривати роками, може тривати все життя. Але згодом, через якийсь час, це бачення тьмяніє (так буває, коли сонце відійде від вікна і раптом сяйво цього вікна тьмяніє). І ось цього моменту вступає віра. Віра ось у якому сенсі: віра як впевненість, що те, що колись було побачене, тепер стало невидимим — достовірним, безперечним. Такою вірою ми всі живемо, більш-менш. Бувають моменти особливих зустрічей, глибоких хвилюючих; потім ми повертаємося до звичайного життя: але знову, опинившись віч-на-віч із людиною, яка пов’язана з цим переживанням, ми знаємо, що бачене нами — не вся людина; що в ній є така глибина, яку ми тепер більше не можемо прозріти.

Митрополит Антоній Сурозький