Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці
Юдеї – народ Божий – перебували під залізним римським пануванням. У самому іудейському суспільстві поділ та брехня: фарисеї, саддукеї, єсеї, різні лжемесії, які періодично піднімали повстання проти римської влади. Останні їх жорстоко пригнічували, криваво розправляючись із повсталими. Ізраїль нагадував порохову бочку, до якої вже піднесли запалений смолоскип. До того ж, ще й жорстокий Ірод, болісно закоханий у власну владу, готовий заради неї убити власну дружину, синів, Віфлеємських немовлят – Самого Месію Іісуса Христа.
І темрява язичницька. Безліч релігій, які не приносять людському серцю втіхи. Звідси і громадська зневіра, і численні самогубства від безвиході. Люди не бачили виходу з релігійного глухого кута, не розуміючи, в чому полягає сенс їхнього життя.
Спасителя чекали юдеї. Спасителя чекали язичники. За свідченням римських істориків Светонія і Тацита, у часи, близькі до Пришестя Христового, між римлянами та іншими язичницькими народами ходила чутка, що на Сході скоро з’явиться цар, який підкорить світ. Римські поети оспівували очікувану появу дивного Спасителя. Вергилій оспівував немовляти, з приходом якого відновиться древнє золоте століття.
Найбільшої напруженості ці месіанські очікування досягли в Ізраїлі. У написаному незадовго до Різдва Христового документі “книги Сивіл” говориться, що скоро з’явиться цар, який покладе край війнам на землі; язичники, які повстануть проти Єрусалиму, загинуть. Кумраніти, юдейські відлюдники, вже розробили детальний секретний план і карти свого наступу на ворогів Божих, щоб, як тільки прийде Месія-спаситель, встати під Його знамена.
І от тоді Господь послав Ангела в місто Назарет. Про явлення Ангела Марії ми знаємо з Євангелія від Луки. Чому саме Лука повідомляє нам про це? Тому є кілька причин.
Лука, як він сам повідомляє, вирішив написати своє Євангеліє “старанно дослідивши все від початку” (Лк. 1:3). Тому у своєму творі він використовував відомі в його час оповідання про Божу Матір, про батьків Іоанна Предтечі.
Існують древні перекази, що Лука (а він був учнем апостола Павла) був особисто знайомий з Божою Матір’ю. У такому разі, він міг усе це чути з Її вуст.
Дуже таємно відбулося велике диво Благовіщення Пресвятої Богородиці, в якому брали участь Сам Бог, Пресвята Богородиця та святий Архангел Гавриїл.
Небесний посланець увійшов до Діви Марії і сказав: «Радуйся, Благодатна! Господь із Тобою; благословенна Ти серед жінок… Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога; І ось зачнеш в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ймення Іісус.
Він буде великим, і наречеться Сином Всевишнього, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, батька Його; і царюватиме над домом Якова на віки, і Царству Його не буде кінця» (Лк. 1:28–33).
А Марія відповіла йому: «…Ось, Раба Господня; нехай буде Мені за твоїм словом» (Лк. 1:38). І Дух Святий знайшов на неї, і сила Всевишнього осяяла її. І Святе, що народжується, від неї назвалося Сином Божим (див. Лк. 1:35).
Так у той час, коли, здавалося, людство дуже заплуталося і стояло на краю духовної прірви, Господь дарував людям надію й відкрив шлях до спасіння. Пречиста понесла під серцем Боже дитя – Спасителя всього світу Господа нашого Іісуса Христа.
7 квітня на честь цієї події Православна Церква відзначає свято Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Благовіщення – це початок нашого спасіння. Раніше на згадку про те, що цього дня був покладений початок звільненню роду людського від підступності диявола, коли люди дістали реальну можливість протистояти темній силі, був дуже хороший звичай: випускати птахів на волю. Так само, як Господь відпустив нас на свободу. Апостол Павло каже: “До свободи ви покликані, браття“, але потім додає: “Тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті” (Гал. 5:13). І свято Благовіщення Пресвятої Богородиці – це і є нагадування про свободу, яку дарував нам Господь, а також привід замислитися про те, як нам цією свободою потрібно скористатися.
