Плоди любові до ближнього. Святитель Тихон Задонський

Плоди любові до ближнього. Святитель Тихон Задонський

Нову заповідь Я даю вамЛюбіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою 1Інн. 13:34-35.

Багато християн у цьому імені – ближній – обманюються. Тому, по-перше, розглянемо хто є наш ближній, щоб зрозуміти, що означає любов до ближнього.

Усі ми один одному ближні: влада для підвладних, а підвладні для влади — ближні; пастирі для людей, і люди для пастирів ближні; батьки для дітей, а діти для батьків — ближні; пани для рабів і селян, а раби та селяни для панів — ближні; чоловіки для жінок, а жінки для чоловіків — ближні; ті, хто продають і купують між собою — ближні; господарі та найманці один для одного ближні; судді та підсудні один для одного ближні.

Словом, усі люди, родичі та не родичі, знайомі та незнайомі, земляки та іноземці один одному ближні.

…усі люди, родичі та не родичі, знайомі та незнайомі, земляки та іноземці один одному ближні.

А особливо християни, яких пов’язує єдина віра, єдине Хрещення, єдине Боже слово, сповідування та молитви до єдиного Бога, єдина надія на воскресіння мертвих та вічне життя.

Особливо, говорю, християни один одному ближні та брати. Бо вони єдиному Небесному Отцю моляться, і, як брати між собою, кажуть Йому: «Отче наш, що є на небесах!», — і так далі.

Отже, говоримо тут про християнську любов, яка не лише до своїх родичів, братів, друзів, знайомих, а й усіх людей, а особливо єдиновірців і братію по духу, християн, обіймає й утримує.

Такій любові притаманні два плоди: перший — нікому не робити зла; другий — милість і милосердя ближньому виявляти у скруті.

Перший плід любові

Перша милість і плід любові: нікого не образити й нікому не робити зла.

Зло — це і образа батькам, коли їм діти не підкоряються, зло — це і образа влади, коли їй підвладні не виявляють гідного шанування, покірності та послуху. “Любов не робить” такого “зла”. Хто любить своїх батьків і владу, той кориться їм і шанує їх.

Зло є не коритися пастирям і наставникам. Хто любить, цього зла не робить, а кориться їм і підкоряється.

Зло є гніватися та злитися на ближнього та якось шкодити його здоров’ю чи маєтку. Хто любить, цього зла, не творить.

Зло — творити розпусту і чинити перелюб, і себе, і ближнього оскверняти. Хто любить, цього зла, не робить.

Зло є чи явно, чи таємно, чи підступно та улесливо добро ближнього викрадати та собі  привласнювати. Хто любить цього зла, не робить.

Зло є лжесвідчити на суді на ближнього свого. Хто любить, цього зла, не робить.

Зло є ближнього обмовляти і честь імені його бруднити. Хто любить цього зла, не робить.

Зло є ближньому докоряти, лаяти і ображати його. Хто любить цього зла, не робить.

Зло є ближнього обдурити і спокусити. Хто любить цього зла, не робить.

Зло є підступно та улесливо з ближнім поводитися. Хто любить ближнього, цього зла, не робить.

Зло — це й образа, заподіяна дітям, коли їхні батьки не дбають про їхнє добре виховання та християнське навчання. Хто любить ближнього цього зла, не творить.

Зло — це й образа людям, коли пастирі їхнім спасінням нехтують. Добрий пастир, що любить ближнього, цього зла не творить.
Зло — це й образа тим, хто приходить до суду, коли судді дивляться на винагороду або на особу, а не по правді судять. Суддя, що любить ближнього, цього зла не творить.

Зло — це й образа селянам, коли пани їх чи зайвими оброками, чи роботами обтяжують. Пан, який любить ближнього, цього зла не творить.

Зло це і образа чоловікові, коли дружина його вірності подружньої не зберігає, і образа дружині, коли чоловік її вірності подружньої не зберігає. Хто любить ближнього, цього зла, не творить.

Зло — це й образа господареві, коли найманець із лінощами та лицемірно на нього працює. Хто любить ближнього, цього зла, не творить.

Зло — це образа найманцю, коли господар плату його утримує, або дає неповністю. Хто любить ближнього, зла цього не творить.

Зло — це образа покупцю, коли продавець у товарі його обманює. Хто любить ближнього, цього зла не творить.

Так «любов не робить ближньому зла». Це перший плід любові, тобто, ближньому зла не бажати і не робити.

Любов не робить ближньому зла. Це перший плід любові, тобто, ближньому зла не бажати і не робити.

Другий плід любові

Другий плід любові — ближнього, що у скруті перебуває, жаліти та в біді йому допомагати.

Хто істинно любить ближнього, бачачи його в бідності, не може йому не поспівчувати та не змилосердитися над ним, не подати йому руку допомоги, бо «любов милосердить».

Бачить голодного, і наситить його; бачить спраглого, і напоїть його; бачить голого, й одягне його; бачить подорожуючого, і введе його до свого дому; бачить хворого й того, хто сидить у в’язниці, і відвідає його 2Мф.25:33-36. Тобто, у будь-якій біді допоможе йому: тому, хто страждає, поспівчуває, тому, хто хворіє співстраждає, сумного втішить, бо «любов милосердить».

У люблячого тріпоче серце за коханого, коли бачить його в біді, тому й не може йому не поспівчувати і, якщо може, в тій біді йому не допомогти.

Так людинолюбний Бог, бачачи людину, яку любить, у великій біді й погибелі, змилосердився над нею та послав Єдинородного Сина Свого у світ, «врятувати і спасти загиблого» 3Мф.18: 11.

А звідси бачимо, що не мають любові до ближнього:

1) ті люди, які якесь зло ближньому своєму роблять чи хочуть зробити;

2) які про ближнього, що перебуває у біді, не дбають.

Такими є ті багатії, які своє багатство на забаганки витрачають, а бідним людям у біді їхній не допомагають. Вони люблять свої забаганки, а не ближнього свого, а не маючи любові до ближнього, і до Бога любові не мають. Бо хто ближнього свого не любить, той і Самого Бога не любить, як у сказаному вище слові зазначається.

Хто ближнього свого не любить, той і Самого Бога не любить

Улюблені християни! Намагатимемося християнську любов у серці мати. Вона не допустить жодного зла ближньому нашому ні захотіти, ні зробити. Вона переконає нас багатство наше не на наші забаганки, а на нестатки ближніх наших витрачати та їм у будь-якій біді руку допомоги подавати.

Будемо щиро любити наших ближніх, і будемо істинними, а не удаваними християнами. Бо з цього пізнається істинний християнин, як учить Господь: «Тому дізнаються всі, що ви Мої учні, якщо матимете любов між собою» 4Інн. 13:35. Амінь.


Святитель Тихон Задонський. Листи келійні та настанови. Слово 27: Про два плоди любові до ближнього

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x