День пам’яті священномученика Маркелла та інших із ним

7/20 червня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Маркелла, папи Римського, та інших із ним.

Папа Римський Маркелл за походженням був римлянином. Він зійшов на святительський престол під час царювання у Східній половині Римської імперії Диоклетіана, а в Західній – Максиміана Геркула, якого Диоклетіан призначив своїм співправителем. Святий пас словесне стадо Христове всього п’ять років і шість місяців.
Щоб догодити Диоклетіану, Максиміан почав будувати на його честь у Римі кам’яні терми (бані), в яких язичники зазвичай проводили розпусно своє дозвілля. До виконання будівельних робіт він примушував знайдених серед римських полків воїнів-християн.
Того часу в Римі проживав багатий і благочестивий муж на ім’я Фрасон.

Він при допомозі Сисинія, Киріака, Смарагда та Ларгія допомагав християнам, що працювали на будівництві й знемагали від голоду та виснажливої роботи. Коли про це дізнався папа Маркелл, то багато дякував Фрасону, а Сисинія та Киріака посвятив у диякони.
Але обох дияконів схопили язичники й привели до трибуна Екзуперія. Трибун ув’язнив святих і доніс про них імператору Максиміану. Останній наказав направити Сисинія та Киріака на ті ж самі важкі роботи.
Серед робітників був старець Сатурнін, який не справлявся з покладеними на нього обов’язками. Диякони допомагали старцю та виконували, окрім своєї роботи, роботу інших. При цьому вони невпинно славили Бога.
Про це довідався трибун, а через нього – імператор, який викликав Сисинія до себе та почав примушувати їх до жертвоприношення ідолам. Святий виявив міцність своєї віри та висловив бажання постраждати за Христа.

Тоді Максиміан віддав його на катування начальнику області Лаодикію. Лаодикій протримав святого в темниці 17 днів, а потім наказав привести його на допит. Спочатку Сисинія привели до начальника в’язниці Апроніана. Той побачив, що обличчя мученика сяє небесним світлом, і почув Голос, який кликав святого до Царства Небесного. Апроніан увірував у Христа і за допомоги Сисинія та папи Маркелла прийняв Святе Хрещення. Потім він разом із Сисинієм представ перед Лаодикієм, за наказом якого його усікли мечем.
Сисиній разом із старцем Сатурніном потрапив до в’язниці. Сюди до них приходили язичники та хрестилися в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Лаодикій дізнався про це й наказав привести святих на суд.

На суді Сисиній та Сатурнін відмовилися від жертвоприношення богам. Після принесення мідних триног, на яких розпалювалося куріння богам, Лаодикій почав примушувати святих запалити фіміам. На це Старець Сатурнін промовив: «Нехай перетворить Господь ідолів язичницьких на прах». Тієї ж миті триноги розтопилися і розтеклися як вода. Бачачи таке чудо, воїни Папій та Мавр навернулися до істинної віри та голосно сповідали Христа Єдиним Богом.
Після цього Сисинія та Сатурніна нещадно побили мотузками та суковатими палками. Потім їх вивели за місто та обезголовили.

Папію ж та Мавру роздробили камінням уста, після чого їх ув’язнили. Мученикам вдалося чудесно вийти з темниці та прийняти Святе Хрещення від папи Маркелла. Будучи хрещеними, вони віддали себе в руки воїнів і під час катувань відійшли до Господа.
Святий Киріак перебував у темниці. Тут були ув’язнені також Смарагд, Ларгій та інші християни. Вдень страждальців виводили на важкі роботи, а на ніч знову ув’язнювали. В темниці Киріак молитвами до Бога зцілював болящих та біснуватих.
На той час у Римі перебував імператор Діоклетіан. У його дочку, Артемію, увійшов біс і почав її мучити. Устами дівиці він говорив, що ніхто не може його вигнати, крім Киріака. Тож святий представ перед імператором разом із своїми друзями Смарагдом та Ларгієм. Він зцілив дівицю іменем Христовим, і вона увірувала в Істинного Бога. Вдячний Диоклетіан звільнив Киріака та його друзів і подарував Киріаку будинок у Римі.
Щоб помститися святому, вигнаний біс увійшов у дочку перського царя і став говорити, що ніхто його не прожене, крім римського диякона Киріака. Тому мученик звершив далеку путь у Персію, де звільнив дівицю від біса. Через таке чудо вона та ще близько 400 чол. навернулися до істинної віри.
Коли воцарився названий син та зять Диоклетіана Максиміан Галерій, диякон Киріак, Смарагд та Ларгій знову потрапили до в’язниці. Знущаючись, Киріака водили за новим імператором оголеним і закутим у залізні вериги.
Папу Маркелла Максиміан наказав нещадно бити та приставив наглядати за тваринами. Киріака та його друзів він віддав на катування наміснику Карпасію.

Останній спочатку ув’язнив святих, а потім покликав на допит разом із мужем на ім’я Крискентіан. Крискентіана били мотузками та палками, стругали залізними кігтями, обпалювали вогнем. Під час таких мук він відійшов до Господа.

Киріака мучали, виливаючи на голову розтоплену смолу, а через декілька днів піддали таким самим катуванням як і Крискентіана. Зрештою, Киріака, Смарагда, Ларгія та інших ув’язнених християн обезголовили. Прийняла мученицьку смерть і Артемія.
Коли Максиміан Галерій пішов на Схід, у Римі воцарився Максенцій. Того часу клірики потай вивели папу Маркелла з того двору, де він годував тварин.

Дві знатні жінки Пріскілла та Лукіна влаштували у своїх володіннях гробниці й потай ховали тіла мучеників Христових.

Лукіна пожертвувала Церкві великий будинок у центрі Риму, який став соборною церквою. Тут звершував Богослужіння папа Маркелл.
Максенцій дізнався про це, вигнав Лукіну з Риму, а церкву перетворив на двір для худоби, а папу приставив доглядати її. Протягом дев’яти місяців святий тяжко трудився. Він відчував нестачу їжі та не мав необхідного одягу. На тілі папа носив жорстку волосяницю й був предметом наруги для ідолопоклонників. Зрештою, він зовсім знесилився і віддав душу в руки Божі.

Клірики потай забрали тіло святого та поховали у Пріскілліній гробниці. Чесна кончина папи Маркелла настала в 310 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.