День пам’яті праведного Николая Кавасили

20 червня/3 липня Православна Церква вшановує пам’ять праведного Николая Кавасили.

Святий Николай Кавасила народився в 1320 році в грецькому місті Фессалоніці в аристократичній сім’ї. Він був племінником Ніла Кавасили, що, як вважають, керував солунською паствою до 1340 року. В дитинстві наставником Николая був його дядько Ніл.
В юному віці угодник Божий навчався у Константинополі, де здобув знання з філософії, риторики, граматики та природничих наук. Пізніше він став активним політичним та церковним діячем імперії. Також він був ризничим Константинопольської Церкви.
У 1340-х роках у Фессалоніці тривало протистояння між політичним угрупованням зилотів, яке очолювали представники аристократичного роду Палеологів, Михаїл та Андрій. До його складу входили переважно купці та ремісничі верхи й феодальна знать, яку очолював Іоанн VI Кантакузин.

На той час Николай Кавасила виступав на боці Палеологів. У 1343 році він прибув до імператора Іоанна Кантакузина разом із іншими мужами, яких послав Патріарх Іоанн, щоб переконати Іоанна VI відректися від престолу.
Згодом відбулася коронація Іоанна Кантакузина у Адріанополі, а Фессалоніка та інші міста перестали протистояти партії, що сприяла Іоанну. Тоді в 1346 році до Іоаннового сина Мануїла прибуло посольство, яке обіцяло підкоритися йому за дотримання певних умов. До складу посольства входив Николай.

Іоанн Кантакузин прихильно ставився до Николая і визнавав його одним із своїх найкращих друзів. Він був схильним до чернечого життя і в 1349 році пішов у монастир, спочатку в обитель святого Маманта, а потім у Манганійську обитель поблизу Константинополя.

Разом з імператором у монастир пішли Димитрій Кідоній та Николай Кавасила – цнотливі мужі, що досягнули вершини людської мудрості. Проте у монастирі імператор та його друзі перебували недовго.
Перед відреченням від престолу Іоанн Кантакузин зробив своїми співправителями свого сина Матфія та Палеолога Андроніка. Відомо, що на той час Николай Кавасила був одним із посередників, які мали викликати патріарха Калліста, що залишив престол, аби той коронував Матфія.

Калліст відмовився виконати вимогу імператора, після чого запропонували звести на патріарший престол одного з трьох мужів: Николая Кавасилу, Макарія Філадельфійського та Філофея Іраклійського.

Тоді патріархом став Філофей Іраклійський, який звершив коронацію. Святий Николай, хоча й був мирянином, користувався настільки великою повагою, що його пропонували звести на патріаршу кафедру.
Угодник Божий був прихильником ісихастського вчення і вів полеміку про природу Фаворського світла з Никифором Грігорою, послідовником Варлаама та Акіндіна. В 1351 році святий твердо захищав Православ’я та строге аскетичне життя на Влахернському Соборі.
Николай Кавасила відомий як християнський письменник та богослов. До його богословських праць належать такі твори: «Яка мета втілення Господа», «Проти хибних поглядів Никифора Грігори», «Про душу» тощо. Збереглося немало написаних святим слів моральних, на свята та похвальних. Відомим є твір «Пояснення Божественної Літургії».
3 червня 1982 року Елладська Православна Церква канонізувала праведного Николая Кавасилу в сонмі святих.
Слава Богу вовіки. Амінь.