Світло любові. Повчання прп. Силуана Афонського

Бог є любов

Бідна моя душа, і немає сил описати любов Господа.

І боїться душа, і разом тягнеться написати хоч кілька слів про любов Христа.

Знемагає мій дух писати це, але любов змушує.

Коли є благодать у нас, то горить дух і рветься до Господа день і ніч, бо благодать пов’язує душу любити Бога, і вона полюбила Його, і не хоче відірватися від Нього, бо не може насититися насолодою Святого Духа.

І немає кінця Божої любові.

Знаю людину, яку милостивий Господь відвідав своєю благодаттю; і якби запитав його Господь: Хочеш дам тобі ще більше? то від немочі плоті душа сказала б:

«Ти бачиш, Господи, якщо більше, то я помру», бо людина обмежена і не може понести повноту благодаті.

Так на Фаворі учні Христові впали ниць від слави Господньої. І ніхто не може збагнути, як дає душі благодать Свою Господь.

Чим більше любов, тим більше страждань душі; чим повніша любов, тим повніше пізнання; чим гарячіша любов, тим полум’яніше молитва; чим досконаліша любов, тим святіше життя.
Яку заповідь не візьми, вона приносить радість і терпіння.
Господь створив людину, щоб вона вічно в Ньому жила і розкошувала, щоб ми були з Ним і в Ньому.
Любов Божа гаряча: вона до сліз тішить душу благодаттю Святого Духа, і ніщо земне не може зрівнятися з нею.
Господь не такий, як ми. Він дуже лагідний, і милостивий, і благий, і коли душа пізнає Його, то дивується без кінця і каже: Ах, який у нас Господь!… Грішна душа, яка не знає Господа, боїться смерті, думає, що Господь не пробачить їй гріхів її. Але це тому, що душа не знає Господа і як багато Він нас любить. А якби знали люди, то жодна людина не зневірився б… Господь Сам є одна Любов.
О, любов Господня; немає сил її описати, бо вона безмірно велика та дивна.
Благодать Божа дає сили Улюбленого любити; і душа тягнеться до молитви безперестанку, і не може забути Господа ні на мить. Господи, дай мені Тебе одного любити.
Гріхове життя є – смерть душі, а любов Божа – рай насолоди, в якому жив до падіння отець наш Адам.

Любов до ворогів – запорука благодаті Божої

Головне свідчення життя святого полягало в твердженні, що неможливе пізнання Бога, Його таємниць тому, в кому немає любові до ворогів. Він вважав любов до ворогів головною умовою наближення до Бога, а самих ворогів – подарунком небес, для того щоб ми могли завдяки їм внутрішньо змінитися і переродитися:

Хто не любить ворогів, в тому немає благодаті Божої.
Якщо будемо любити ворогів, то в душі не буде місця для гордості.
Гордість не дає душі вступити на шлях віри.
Дух Святий навчає любити ворогів так, що буде жаліти їх душа, як рідних дітей.
Милостивий Господь, Духом Твоїм Святим навчи нас любить ворогів і слізно молитися за них.
Господи, як Сам Ти молився за ворогів, так і нас Духом Твоїм Святим навчи любити ворогів.
Дух Святий вчить душу невимовно любити людей.

Смирення – радість душі

Всі слова старця мають виняткову силу та значення. Вони дивно переконливі. Можливо, саме через їх нескладність його душевні виливи порівнюють з віршами псалмів, де простими словами йдеться про велич Бога, який смиренно перемає у людському серці. Тепло і сердечно міркує святий про Христове смирення як про невимовну радість:

Смиренній душі Господь відкриває таємниці свої.
О, Христове смирення; воно дає душі невимовну радість в Бозі, і від любові Божої душа забуває і землю, і небо, і вся з бажанням прагне до Бога.
О, Христове смирення, як воно солодке та приємне. Воно тільки в ангелах і святих душах знаходиться, а ми повинні вважати себе гіршими за всіх, і тоді Господь дасть і нам пізнати Христове смирення Духом Святим.
Господь, і слава Його, і все небесне пізнається тільки Духом Святим.
Навчитися Христову смиренню – є велике благо; з ним легко і радісно жити, і все буває миле серцю. Тільки смиренним являє Себе Господь Духом Святим, а якщо не змиримося, то Бога не побачимо.
Хто змирив себе, той переміг ворогів.

Господь – світло душі

Святий з розчуленням і дитячим захопленням говорить про Божу любов в листах, повчає триматися Церкви як берегині Божої благодаті:

О, браття, прошу вас і благаю від імені Божого Милосердя, віруйте в Євангеліє і на свідчення Святої Церкви, і ви ще на землі скуштуєте райське блаженство. Адже Царство Боже – всередині нас; любов Божа дає душі рай. Багато князів і владик, пізнавши любов Божу, залишили свої престоли.
Господь любить людину, і благодать Його буде в Церкві до часу Страшного Суду також, як була вона в колишні часи.
…Віруйте в Бога, віруйте, що є Святий Дух, Який свідчить про те у всіх церквах, і в моїй душі.
Дух Святий є любов, і любов ця розлита у всіх душах святих небожителів, і той же Дух Святий на землі в душах, які люблять Бога.
У Дусі Святому всі небеса бачать землю, і чують наші молитви, і приносять їх Богу.
Господь наказує любити Його всім серцем і всією душею, але як можна любити Того, Кого ніколи не бачив, і як навчитися тієї любові? Господь пізнається за діянням у душі. Коли Господь відвідає, то душа знає, що був милий Гість і пішов, і нудьгує душа за Ним і слізно шукає Його: Де Ти, Свіло моє, де Ти радість моя? Сліди Твої пахнуть у душі моїй, але Тебе немає, і нудьгує душа моя за Тобою, і серце моє похмуре й болить, і ніщо більше не радує мене, бо я образив Господа, і Він сховався від мене.

Душа прагне Бога

З дитинства я любив світ і красу його. Любив я гаї і зелені сади, любив я поля і весь світ Божий, як він гарно створений. Любив я дивитися на світлі хмари, як мчать вони в блакитній висоті. Але з тих пір, як пізнав я Господа мого, і він полонив душу мою, все змінилося в душі моїй, І я вже не хочу дивитися на цей світ, але душа моя невпинно тягнеться в той світ, де живе Господь. Як птах в клітці, так нудиться душа моя на землі. Як птах бажає і рветься полетіти з тісної клітки в зелений гай, так душа моя тягнеться знову побачити Господа, бо він привернув душу мою, і вона сумує за Ним і кличе:
Де ти живеш, Свіло моє? Ти бачиш – я слізно шукаю Тебе.
Що треба робити, щоб мати мир в душі й тілі?
Для цього треба всіх любити, як самого себе, і щогодини бути готовим до смерті.
Коли душа пам’ятає смерть, то приходить в смирення, і вся віддається волі Божій, і бажає бути з усіма в мирі і всіх любити.
Господи, пошли милість Твою на дітей землі, яких Ти любиш, і дай їм пізнати Тебе Святим Духом. Слізно благаю Тебе; почуєш молитву мою за дітей Твоїх, і всім їм дай пізнати славу Твою Духом Святим.

Прп. Силуан Афонський